Целерит
| Целерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1965-031 |
| Абревіатура | Zel[3] |
| Хімічна формула | Ca(UO₂)(CO₃)₂ * 5H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 5.EC.10[4] |
| Dana 8 | 15.3.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Колір | лимонний |
| Сингонія | ромбічна |
| Просторова група | space group 31d і space group 59d |
| Прозорість | прозорий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Howard D. Zellerd[2] |
| Особливі характеристики | люмінісценція в ультрафіолеті |
| Типова місцевість | Фремонт |
 Целерит у Вікісховищі | |
Целери́т (рос. целлерит; англ. zellerite; нім. Zellerit m) — мінерал, водний карбонат кальцію й урану.
Названий за прізвищем американського геолога Х. Целлера (H.Zeller), R.G.Coleman, D.R.Ross, R.Meyrovitz, 1966.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: CaUO2[CO3]2•5H2O.
Склад у % (з родов. Лакі-Мак, США): CaO — 10,8; UO3 — 56,6; CO2 — 17,7; H2O — 13,0.
Домішки: R2O3, Na2O, K2O.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: розетки волокнистих голчастих кристалів, тонкі коломорфні кірки, іноді грона. Густина 3,25. Твердість 2. М'який, подібний до гіпсу. Колір лимонно-жовтий. Прозорий. Спостерігається слабка плямиста зелена люмінесценція в коротких і довгих ультрафіолетових променях. Асоціює з гіпсом, окисненими сульфідами та оксидами заліза.
Поширення[ред. | ред. код]
Продукт окиснення уранініту та коффініту в зоні вивітрювання. Знайдений як вторинний мінерал зони окиснення родовища Лакі-Мак (штат Вайомінг, США).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ а б Meyrowitz R. Zellerite and metazellerite, new uranyl carbonates // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1966. — Vol. 51, Iss. 11, 12. — P. 1567–1578. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Целерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Целерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |