Целулоїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Целуло́їд (від целюлоза і грец. eidos — вид) — пластмаса на основі нітрату целюлози (колоксиліну), яка містить пластифікатор (дибутилфталат, рицинову олію або вазелін, синтетичну камфору) і барвник.

Кульки для настільного тенісу

Целулоїд переробляють гарячим штампуванням, пресуванням, механічною обробкою.

Застосовують для виготовлення планшетів, лінійок, різноманітних галантерейних товарів, іграшок та ін. Практично незамінний матеріал для виготовлення кульок для настільного тенісу. Суттєвий недолік целулоїду — горючість, внаслідок чого використання його значно скорочується.

В 1889 році був винайдений гнучкий целулоїд, який використовувався для виробництва кіноплівки.

Дещо з історії винаходу целулоїду[ред.ред. код]

В середині 19 століття популярною була гра в більярд. Більярдні кулі виготовляли зі слонової кістки, що робило гру дорогим задоволенням. В 1863 році два американські фабриканти встановлюють премію 10 млн доларів за винайдення речовини, яка могла б замінити слонову кістку у виробництві більярдних куль.

Два брати — Джон та Ісая Хайат з Нью — Джерсі вирішили виграти цей приз і почали експериментувати. Одного разу під час виготовлення куль Джон порізав палець. Відкривши аптечку, він знайшов перекинуту пляшечку з колоїдом. Колоїд розтікся і затвердів. Джон відразу здогадався, що його можна використовувати як клей для закріплення більярдних куль. Коли брати змішали розчин колоїду з камфорою і помістили під прес при підібраній ними оптимальній температурі, то отримали пластик, який годився для виготовлення більярдних куль.

В 1869 р. Джон Веслі Хайат запатентував целулоїд.

У 1870 брати отримали обіцяну премію.

Джерела[ред.ред. код]