Центавр (сузір'я)
| Центавр | |
|---|---|
 |
|
| Латинська назва | Centaurus |
| Род. відмінок | Centauri |
| Скорочення | Cen |
| Пряме піднесення | 13h m |
| межі | від 11h 00m до 14h 55m |
| Схилення | -50° ' |
| межі | від -64° ' до -29° 30' |
| Площа | 1060 кв.град. (9) |
| Зірки | 10 яскравіше 3m |
| 92 яскравіше 5,5m | |
| Найяскравіша зірка | Альфа Центавра А -0,01m |
| Метеорні потоки | |
| Суміжні сузір’я | |
| Спостерігається у широтах між +26° i −90° Ввечері найкраще спостерігати протягом квітня. Вечірня (21:00) кульмінація |
|
| Існує з античності, запропоноване | |
Цента́вр (Кентавр) (лат. Centaurus) — сузір'я південної півкулі неба. Найкращі умови для спостережень у квітні-травні.
Зміст |
Історія [ред.]
Це одне з найпівденніших сузір'їв, відомих у давнину. Спочатку до нього включали деякі зорі, з яких пізніше утворене сузір'я Південний Хрест. За грецьким міфом, кентавр, який потрапив на небо, — це безсмертний мудрий кентавр Хірон, син Кроноса і німфи Філіри, знавець науки і мистецтва, вихователь грецьких героїв — Ахілла, Асклепія, Ясона. Інший міфологічний кандидат у прототипи сузір'я — кентавр Фол, випадково підстрелений Гераклом отруєною стрілою під час його п'ятого подвигу.
Сузір'я включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Зорі [ред.]
У Центаврі знаходиться потрійна зоряна система Альфа Центавра, яка складається з яскравої подвійної зорі та гравітаційно пов'язаного з нею червоного карлика Проксима Центавра. Проксима є найближчою до Сонця зорею.
Друга за яскравістю зоря сузір'я — Бета Центавра 0,6 m.
Об'єкти далекого космосу [ред.]
Центавр містить ω Центавра (NGC 5139) — об'єкт, який має позначення зорі, але нею не є. Нсправді, це найяскравіше і найбільше у Чумацькому Шляху кульове скупчення.
Близька до нас лінзовидна галактика, радіоджерело Центавр А (NGC 5128), еліптична галактика ESO 325-G004, і спіральна галактика NGC 4444 всі розташовані в цьому сузір'ї. У цьому сузір'ї розташована також Туманність Бумеранг.
Література [ред.]
Центавр // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — 547 с. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Центавр (сузір'я) |
Див. також [ред.]
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| 88 сучасних сузір’їв |
| Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка | |
