Центральна виборча комісія Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білорусь
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Білорусі
Категорія Категорія • Інші країни

Центральна комісія Республіки Білорусь із виборів та проведення республіканських референдумів (біл. Цэнтральная камісія па выбарах і правядзеньні рэспубліканскіх рэфэрэндумаў Рэспублікі Беларусь, скор. — Центрвиборчком, ЦВК) — державна установа Республіки Білорусь, яка займається проведенням виборів і референдумів в Білорусі та контролем за їх перебігом. Як постійно діючий орган Центрвиборчком був утворений Верховною Радою Білоруської РСР 4 грудня 1989 року[1].

Центрвиборчком Білорусі діє на постійній основі, строк повноважень — 5 років. ЦВК складається з 12 членів, на професійній основі працюють голова та секретар комісії. Склад Центральної комісії формують Президент Республіки Білорусь і Рада Республіки Національних зборів Республіки Білорусь на паритетній основі (по 6 членів комісії) з кандидатур, рекомендованих президіями обласних рад депутатів, Мінської міської Ради депутатів і відповідними виконавчими комітетами[1].

Чинний склад сформований 21 грудня 2011 року. Голова ЦВК — Карпенко Ігор Васильович.

Міжнародні санкції[ред. | ред. код]

10 березня 2006 року по підсумками президентських виборів 2006 року голова ЦВК Лідія Єрмошина була внесена в «Чорний список ЄС[be-x-old]», 19 червня 2006 року додана до списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США за підозрою у підтасовуванні результатів[2][3][4]. 2007 року в американський санкціонний список був доданий член ЦВК Олег Слижевский[be][5].

У лютому 2011 року Єрмошина разом з іншими членами ЦВК знову була внесена в «Чорний список ЄС[be-x-old]» за результатами президентських виборів 2010 року за порушення міжнародних виборчих стандартів[6][7]. Ці європейські санкції були зняті 15 лютого 2016 року[8].

2 жовтня 2020 року Європейський Союз ввів санкції проти всіх 12 членів комісії за порушення на серпневих виборах[9][10]. Восени 2020 року Велика Британія[11], Канада[12][13] і Швейцарія[14] також ввели санкції проти всіх членів ЦВК. США ввели санкції проти заступника голови ЦВК Вадима Іпатова[ru] і секретаря ЦВК Олени Дмухайло 2 жовтня 2020 года[15], а 21 червня 2021 року розширили їх на інших членів комісії[16]. До того ж 23 грудня 2020 року під санкції США потрапила сама Центральна виборча комісія як установа, що підриває демократичні процеси або інститути в Білорусі, за керівництво фальшивими президентськими виборами 9 серпня, які включали безліч порушень, зокрема недопуск кандидатів від опозиції, відмову в доступі спостерігачів і засвідчення неточних результатів голосування[17][18].

У березні 2022 року новий голова ЦВК Ігор Карпенко потрапив під персональні санкції Канади[19]. У червні цього року санкції проти нього ввів Європейський союз[20]; до цих санкцій приєдналася і Швейцарія[14].

У березні 2023 року Карпенка та інших членів білоруської ЦВК, які увійшли до складу комісії після 2020 року, внесли до списку санкцій США[21].

Попередні керівники ЦВК[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б О комиссии (рос.). Центральная комиссия Республики Беларусь. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 27 вересня 2012.
  2. ↑ Лидия Ермошина: история взлёта юристки из Бобруйска. Наша Ніва (рос.). Свободный Регион. 22 березня 2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 19 вересня 2016.
  3. ↑ Issuance of new Belarus Executive Order; Belarus Designations; Liberia Designation Removal (англ.). Міністерство фінансів США. 19 червня 2006. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
  4. ↑ Спіс беларускіх чыноўнікаў, якім забаронены ўезд у краіны Саюза і ЗША // Асоціація білорусів світу «Бацькаўшчына»
  5. ↑ Treasury Targets Destabilizing Belarusian Officials (англ.). Міністерство фінансів США. 27 лютого 2007. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  6. ↑ Beschluss 2011/69/GASP des Rates vom 31. Januar 2011 zur Änderung des Beschlusses 2010/639/GASP des Rates über restriktive Maßnahmen gegen einzelne belarussische Amtsträger (нім.). EUR-Lex. 2 лютого 2011. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
  7. ↑ Поўны спіс 208 беларускіх чыноўнікаў, якім забаронены ўезд у ЕС (біл.). Наша Ніва. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017.
  8. ↑ Лавникевич, Денис (15 лютого 2016). Батьке простили старые грехи (рос.). Газета.Ru. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  9. ↑ Евросоюз ввел санкции против Беларуси (рос.). Новая газета. 2 жовтня 2020. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  10. ↑ Хто і якія санкцыі ўвёў супраць уладаў Беларусі. Разьбіраемся (біл.). Радіо Свобода. 19 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
  11. ↑ Consolidated List of Financial Sanctions Targets in the UK (PDF) (англ.). Office of Financial Sanctions Implementation HM Treasury. 25 червня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  12. ↑ Backgrounder: Belarus sanctions (англ.). Міністерство міжнародних справ Канади[en]. 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  13. ↑ Belarus sanctions (англ.). Міністерство міжнародних справ Канади[en]. 15 жовтня 2020. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  14. ↑ а б Searching for subjects of sanctions. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  15. ↑ Treasury Sanctions Belarus Officials for Undermining Democracy (англ.). Міністерство фінансів США. 2 жовтня 2020. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  16. ↑ Treasury and International Partners Condemn Ongoing Human Rights Abuses and Erosion of Democracy in Belarus (англ.). Міністерство фінансів США. 21 червня 2021. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
  17. ↑ Хожаінова, Вікторія (23 грудня 2020). США ввели санкції проти білоруської ЦВК, ОМОНу та заступника голови МВС (укр.). UA: Перший. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  18. ↑ Treasury Sanctions Additional Belarusian Regime Actors for Undermining Democracy (англ.). Міністерство фінансів США. 23 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  19. ↑ Regulations Amending the Special Economic Measures (Belarus) Regulations: SOR/2022-49. Canada Gazette[en] (англ.). 30 березня 2022. Процитовано 12 квітня 2023.
  20. ↑ Official Journal L 153/2022 (англ.). EUR-Lex. Процитовано 8 січня 2023.
  21. ↑ Treasury Targets Belarusian State-Owned Enterprises, Government Officials, and Lukashenka’s Aircraft (англ.). Міністерство фінансів США. 23 березня 2023. Процитовано 13 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Прапор Білорусі Це незавершена стаття про Білорусь.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центральна_виборча_комісія_Білорусі&oldid=41667663