Центральноамериканський крокодил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Центральноамериканський крокодил
Центральноамериканський крокодил
Центральноамериканський крокодил
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
- Зауропсиди (Sauropsida)
Надряд: Крокодилоподібні (Crocodylomorpha)
Ряд: Крокодилові (Crocodilia)
Родина: Справжні крокодили (Crocodylidae)
Рід: Крокодил
Вид: Центральноамериканський крокодил
Біноміальна назва
Crocodylus moreletii
(Duméril & Bibron, 1851)
Поширення центральноамериканського крокодила
Поширення центральноамериканського крокодила
Синоніми
Crocodilus Moreletii
Alligator lacordairei
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Crocodylus moreletii
ITIS logo.jpg ITIS: 174362
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 5663
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 184237
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Crocodylus moreletii
Fossilworks: 173376

Центральноамериканський крокодил (Crocodylus moreletii) — представник роду Крокодил родини Справжні крокодили. Інша назва «крокодил Мореле».

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина сягає 3 м. Морда широка. На потилиці є горбики. На шиї розташовані кістяні щитки. Молоді крокодили яскраво-жовті з чорними смугами. Забарвлення дорослих особин сірувато-буре з темними поперечними смугами й плямами по всьому тулубу та хвості. Радужина очей сріблясто-коричнева.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє прісноводні водойми, болота у лісистій місцині. Часто зустрічаються у прибережних водах. Молоді крокодили ховаються у густій рослинності. Дорослі зариваються на дні пересихаючих водойм, перечікуючи сезон посухи.

Молоді особини харчуються дрібною рибою та дрібними безхребетними, яких відшукують у воді й у прибережній зоні. Дорослі крокодили полюють на водяних равликів, рибу, птахів, ссавців, плазунів, зокрема мулових черепах. Нападає на домашніх тварин.

Самиця будує кубло на землі — 3 м завширшки й 1 м заввишки й відкладає туди 20—45 яєць перед самим початком сезону дощів. Воно знаходиться поблизу від води або на плавучому острові рослинності. В одне кубло можуть відкладати яйця декілька самиць, які охороняють його весь час інкубації. Через 80 днів з'являються крокодилята. Самиця уважно прислухається до голосів новонароджених, які подають про себе знати, ще перебуваючи в яйці. Почувши сигнал, вона прямує на допомогу до дитинчат, розриває кубло й допомагає їм звільнитися від шкаралупи. Про молодняк піклуються обидва батьки.

Стосунки з людиною[ред.ред. код]

Завдяки високій якості шкіри та відсутності остеодерм (кістяних щитків) у черевній області, цей крокодил став привабливим об'єктом для промисловості. Скорочення чисельності в результаті полювання — не єдина причина скорочення чисельності виду. Серйозним лихом є вирубка тропічних лісів та будівництво людських поселень у місцях традиційного проживання крокодилів. Заходи з охорони виду проводяться у Мексиканському біосферному заповіднику.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у Центральній Америці — Белізі, Гватемалі та південній Мексиці.

Чисельність популяції становить 10000 — 20000 особин.

Джерела[ред.ред. код]

  • Cupul-Magaña, F. 2004. In der Welt des mythischen Krokodils. Draco 5 (20): 75-80
  • Акимушкин І. І. Світ тварин: Птахи, Риби, Земноводні і плазуни, 2-е вид-я. — К., «Думка», 1989
  • Navarro Serment, C.J. 2004. The return of Morelet's Crocodile, Crocodylus moreletii. Reptilia (GB) (36): 54-60