Центральні Каракуми
| Центральні Каракуми | |
| Країна |
 Туркменістан[1],  Російська імперія і  СРСР |
|---|---|
Центральні Каракуми (також Низинні Каракуми; туркм. Merkezi Garagum) — займають центральну частину пустелі Каракуми у Туркменістані.
Центральні Каракуми являють собою понижену рівнину, звідки й походить їхня альтернативна назва — Низинні Каракуми[2].
Від Центральні Каракуми відділені від Заунгузьких Каракумів, що розташовані на підвищеному плато, западиною Унгуз.
У 1972 році Центральні Каракуми стали широко відомі завдяки експедиції російських археологів під керівництвом Віктора Саріаніді, яким вдалось знайти в пісках стародавні міста та інші, дрібніші поселення[3].
Постійне населення майже відсутнє, оскільки підземні води в центральних частинах Каракумів високомінералізовані, добуваються в основному в криницях.
Через Центральні Каракуми планується прокласти газопровід «Центральні Каракуми — Йиланлинська газокомпресорна станція».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Жива пустеля — Каракуми [Архівовано 23 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Знахідки у Центральних Каракумах [Архівовано 2012-12-31 у Wayback Machine.](рос.)
