Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца
| Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung |
|
|---|---|
Ліверморська національна лабораторія з висоти пташиного польоту |
|
| Галузь | Ядерні технології |
| Країна | |
| Розташування | Дармштадт |
| Дата відкриття | 1969 |
| Керівник | науковий: Горст Штьокер (Horst Stöcker) технічний: Гартмут Айкгофф (Hartmut Eickhoff) |
| Координати | |
| Сайт: | [1] |
Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца (нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung) — науково-дослідний центр у Німеччині. Заснований у 1969 році як Товариство досліджень важких іонів (нім. Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)). Розташований в Віксгаузені, передмісті Дармштадта.
Зміст |
Галузі дослідження [ред.]
Центр проводить фундаментальні та прикладні дослідження у фізиці та суміжних природничих наукових дисциплінах. Основні галузі дослідження:
- фізика плазми,
- Атомна фізика,
- Дослідження ядерної структури і ядерних реакцій,
- Біофізика та медичні дослідження.
Завдяки бомбардуванню атомів важкими іонами був проведений синтез ядер хімічних елементів майтнерію (1982), гасію (1984), дармштадтію (1994), рентгенію (1994), борія (1996), коперниція (1996).
- Місця для експерименту у GSI
Прискорювальний комплекс GSI [ред.]
У Центрі дослідження важких іонів знаходяться три прискорювальні установки[1]:
- UNILAC (англ. Universal Linear Accelerator) — 120 м лінійний прискорювач важких іонів енергією 2 — 11,4 МеВ/нуклон, запущений у 1975 році.
- SIS18 (нім. SchwerIonenSynchrotron) — синхротрон з периметром 216 м, який може прискорити іони до 90 % від швидкості світла (що відповідає магнітної жорсткості 18 Тл·м).
- ESR (англ. Experimental Storage Ring) — накопичувальне кільце з системою електронного охолодження, для накопичення пучків як з SIS18, так і вторинних пучків короткоживучих іонів.
до яких належить
- FRS (англ. FRagment Separator) — система каналів транспортування пучка з поділом пучків ізотопів по відхиленню в магнітних полях.
Інші дослідні установки центру [ред.]
- LAND (англ. Large Area Neutron Detector) — детектор нейтронів;
- SHIP (англ. Separator for Heavy Ion reaction Products) — електромагнітний фільтр швидкостей;
- FOPI (англ. Four Pi — 4π) — великий детектор частинок для вивчення фізики ядерних реакцій;
- HADES (англ. High Acceptance Di-Electron Spectrometer) — спектрометр для вивчення властивостей адронів, особливо при високих тисках і температурах;
- Процедурний кабінет для терапії пухлин прискореними іонами вуглецю;
Додатково до прискорювачів іонів у Центрі знаходяться дві високоенергетичні лазерні установки для створення гарячої та щільної плазми:
- nhelix потужністю до 10 ГВт (англ. Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments);
- Pnhelix (англ. Petawatt Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments) — наносекундний лазер, потужністю 100 ГВт;
Див. також [ред.]
- Ліверморська національна лабораторія
- Національна лабораторія ім. Лоуренса в Берклі
- Об'єднаний інститут ядерних досліджень
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
Координати: 49°55′53″ пн. ш. 8°40′45″ сх. д. / 49.93139° пн. ш. 8.67917° сх. д.

