Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца
GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung
GSI Logo.svg
Ліверморська національна лабораторія з висоти пташиного польоту
Галузь Ядерні технології
Країна Німеччина Німеччина
Розташування Дармштадт
Дата відкриття 1969
Керівник науковий: Горст Штьокер (Horst Stöcker)
технічний: Гартмут Айкгофф (Hartmut Eickhoff)
Координати
Сайт: [1]

Центр дослідження важких іонів імені Гельмгольца (нім. GSI Helmholtzzentrum für Schwerionenforschung) — науково-дослідний центр у Німеччині. Заснований у 1969 році як Товариство досліджень важких іонів (нім. Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)). Розташований в Віксгаузені, передмісті Дармштадта.

Галузі дослідження[ред.ред. код]

Центр проводить фундаментальні та прикладні дослідження у фізиці та суміжних природничих наукових дисциплінах. Основні галузі дослідження:

  • фізика плазми,
  • Атомна фізика,
  • Дослідження ядерної структури і ядерних реакцій,
  • Біофізика та медичні дослідження.

Завдяки бомбардуванню атомів важкими іонами був проведений синтез ядер хімічних елементів майтнерію (1982), гасію (1984), дармштадтію (1994), рентгенію (1994), борія (1996), коперниція (1996).

Прискорювальний комплекс GSI[ред.ред. код]

У Центрі дослідження важких іонів знаходяться три прискорювальні установки[1]:

Частина ESR кільця
  • UNILAC (англ. Universal Linear Accelerator) — 120 м лінійний прискорювач важких іонів енергією 2 — 11,4 МеВ/нуклон, запущений у 1975 році.
  • SIS18 (нім. SchwerIonenSynchrotron) — синхротрон з периметром 216 м, який може прискорити іони до 90 % від швидкості світла (що відповідає магнітної жорсткості 18 Тл·м).
  • ESR (англ. Experimental Storage Ring) — накопичувальне кільце з системою електронного охолодження, для накопичення пучків як з SIS18, так і вторинних пучків короткоживучих іонів.

до яких належить

  • FRS (англ. FRagment Separator) — система каналів транспортування пучка з поділом пучків ізотопів по відхиленню в магнітних полях.

Інші дослідні установки центру[ред.ред. код]

  • LAND (англ. Large Area Neutron Detector) — детектор нейтронів;
  • SHIP (англ. Separator for Heavy Ion reaction Products) — електромагнітний фільтр швидкостей;
  • FOPI (англ. Four Pi — 4π) — великий детектор частинок для вивчення фізики ядерних реакцій;
  • HADES (англ. High Acceptance Di-Electron Spectrometer) — спектрометр для вивчення властивостей адронів, особливо при високих тисках і температурах;
  • Процедурний кабінет для терапії пухлин прискореними іонами вуглецю;

Додатково до прискорювачів іонів у Центрі знаходяться дві високоенергетичні лазерні установки для створення гарячої та щільної плазми:

  • nhelix потужністю до 10 ГВт (англ. Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments);
  • Pnhelix (англ. Petawatt Nanosecond High Energy Laser for Heavy Ion Experiments) — наносекундний лазер, потужністю 100 ГВт;

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 49°55′53″ пн. ш. 8°40′45″ сх. д. / 49.93139° пн. ш. 8.67917° сх. д. / 49.93139; 8.67917