Центр світ-системи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Світова мапа країн, країни розмежовані на країни центру (синій), напівпериферії (фіолетовий) та периферії (червоний). За Дюнном, Каваною та Бревером (2000).

Центр світ-системи - це індустріалізовані капіталістичні країни від яких залежать країни напівпериферії та периферії. Країни центру контролюють та мають багато переваг на глобальному ринку. Вони зазвичай є багатими країнами із широким спектром ресурсів та знаходяться у вигіднішому положенні, ніж інші країни, мають сильні державні інститути, армію та входять до потужних політичних альянсів.

Основні ознаки[ред. | ред. код]

  • Найбільш економічно розвинуті та впливові (економічно та політично)
  • Мають сильну центральну владу та екстенсивно розвинутий бюрократичний апарат та потужну армію
  • Мають складні державні інститути, що допомагають проводити економічні вигідні їм економічні операції, як зовнішіні, так і внутрішні
  • Мають визначену систему податків, що дозволяє цим інститутам забеспечувати інфраструктуру для сильної економіки
  • Індустріалізовані; радше експортують промислові товари, ніж первинну сировину
  • Часто є одними із перших у новітніх технологіях та виробництві. Сучасним прикладом може слугувати першість у виробництві високотехнологічної електроніки та біотехнологічній промисловості.
  • Має яскраво виражену буржуазію та робітничий клас
  • Має визначені засоби впливу на нецентральні країни
  • Відносно незалежні від зовнішнього контролю.

Історична перспектива[ред. | ред. код]

Центр світ-системи не завжди залишається центром. Країни змінюють своє положення впродовж історії. Довгий час до 16 століття центр знаходився в азійських та середньосхідних імперіях, поки Європа не стала лідером. хоча і в цей час Китай зберігав свій вплив у тому регіоні. Європа залишалась лідером до 20 століття, саме тоді дві Світові війни стали фактором руйнування європейської. Після того Сполучені Штати та Радянський Союз, створюючи біполярність аж до пізніх 1980х, стали двома гегемоніями.

Сучасні країни центру[ред. | ред. код]

Наразі до центру світ-системи відносять найрозвинутіші країни, такі як Сполучені Штати, Канада, Австралія, Японія та найбільш розвинуті країни Європи. Але така ситуація може змінитися.

За Дюнном, Каваною та Бревером (2000) наступні країни можуть бути віднесені до країн ценру.[1]

Австралія Австралія Австрія Австрія Бельгія Бельгія Канада Канада Данія Данія
Фінляндія Фінляндія Франція Франція Німеччина Німеччина Ірландія Ірландія Італія Італія
Японія Японія Нідерланди Нідерланди Нова Зеландія Нова Зеландія Норвегія Норвегія Португалія Португалія
Іспанія Іспанія Швеція Швеція Швейцарія Швейцарія Велика Британія Велика Британія США США

А за класифікацією Бабонеса та Альвареса-Рівадулла (2007) центральні країни є такими.[2]

Австралія Австралія Австрія Австрія Бельгія Бельгія Канада Канада Данія Данія
Фінляндія Фінляндія Франція Франція Німеччина Німеччина Греція Греція Гонконг Гонконг
Ісландія Ісландія Ірландія Ірландія Ізраїль Ізраїль Італія Італія Японія Японія
Люксембург Люксембург Нідерланди Нідерланди Нова Зеландія Нова Зеландія Норвегія Норвегія Сінгапур Сінгапур
Іспанія Іспанія Швеція Швеція Швейцарія Швейцарія Велика Британія Велика Британія США США

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dunn, Kawana, Brewer, Trade Globalization since 1795, American Sociological Rewiew, 2000 February, Vol. 65 article [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Appendix with the country list [Архівовано 18 липня 2010 у Wayback Machine.]
  2. Salvatore J. Babones and Maria Jose Alvarez-Rivadulla. 2007. Standardized Income Inequality Data for Use in Cross-National Research [Архівовано 19 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Sociological Inquiry 77:3-22.