Цент (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Цент — в музиці, одиниця логарифмічної шкали відносної висоти звуку або інтервалів. 1200 центів становлять октаву, рівномірно темперований півтон складається із 100 центів. Відстань у центах між двома нотами з частотами a і b знаходиться за формулою:

n = 1200 \log_2 \left( \frac{a}{b} \right) \approx 3986 \log_{10} \left( \frac{a}{b} \right)

Відношення частоти нот a і b, які відрізняються на один цент, дорівнює 1:21/1200, або приблизно 1,0005777895.


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.