Цепелін (тип дирижаблів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
LZ 127 «Граф Цепелін», один із двох дирижаблів, що перевозили пасажирів із Німеччини до США
Меморіальна дошка, що увічнює пам'ять про рейд цепелінів часів Першої світової війни, встановлено на Фарінгдон Роуд 61, Лондон
Сучасний наступник цепелінів минулого -- дирижабль напівжорсткої конструкції Zeppelin NT

Цепелі́ни  — тип дирижаблю із жостким каркасом.

Історія. Перші цепеліни[ред.ред. код]

Уперше сконструйовані у Німеччині графом Фердинандом фон Цеппеліном на початку XX-ого століття, частково взявши за основу проект хорватського піонера авіації Давіда Шварца. Перший цепелін — LZ 1 — здійснив перший політ 2 липня 1900 року на Боденському озері. Завдяки видатному успіху проекту Цеппеліна, термін цепелін став назагал означати усі жорсткі дирижаблі.

Надалі цепеліни використовували для пасажирських перевезень так само як і з військовою метою. Польоти керувались АТ «Німецьке Повітроплавання» (нім. Deutsche Luftschiffahrts-AG (DELAG)). DELAG була першою комерційною авіакомпанією, що здійснювала регулярні рейси до Першої світової війни. Після спалаху війни, німецькі військові широко використовували цепеліни у якості бомбардувальників і розвідників.

Поразка Німеччини у першій світовій війні тимчасово призупинила розвиток дирижаблів, але під керівництвом Хуго Екенера, наступника графа-небіжчика, цивільні цепеліни пережили ренесанс у 1920-х. Вони досягли свого зеніту у 1930-х, коли дирижаблі LZ 127 «Граф Цепелін» та LZ 129 «Гінденбург» обслуговували регулярні трансатлантичні рейси між Німеччиною і обома Америками.

Катастрофа «Гінденбурга», що сталася 1937 року, "підштовхнула" занепад «повітряних гігантів», хоча були й інші чинники, зокрема політичні проблеми, які також мали вплив на скорочення ери цепелінів.

Головні характеристики[ред.ред. код]

Найголовнішою особливістю дизайну цепелінів є жорсткий каркас зі сплаву металів, зроблений із кілець і подовжніх ріґелів.[1] Перевагою такої концепції є можливість будівництва дирижаблів великих розмірів (від 50 тис.куб.м до 200 тис. куб.м), що дає їм можливість піднімати важчі вантажі і бути обладнаними більшою кількістю потужніших двигунів проти нежорстких, зазвичай відомих як аеростати -- "блімпи", які покладаються на хитку перекомпресію одного балону для підтримування своєї форми. Зазвичай "блімпи" мають газовиміщення від 1 тис.куб.м до 10 тис.куб.м.

Помешкання (відсіки) для пасажирів і команди було вбудовувано у дно каркасу (рамки), у спеціальній гондолі. У великих цепелінах це був не єдиний придатний для житла простір, вони переносили команду або вантаж усередині із аеродинамічних причин. Велетенські цепеліни "золотої епохи", такі як "Граф Цепелін" (LZ-127) та "Гінденбург" (LZ-129) визначалися розкішним інтер'єром пасажирських приміщень. На трансатлантичному повітряному лайнері "Гінденбург" пасажири мали окремі двомісні каюти з комфортними ліжками, палуби для променаду, ресторан, туалети. Окрема кімната призначалася для куріння. Також у бібліотеці було розміщено рояль.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Airships». Military. GlobalSecurity.org. Процитовано 2007-02-20. 

Посилання[ред.ред. код]

  • Zeppelin Luftschifftechnik GmbH — Компанія, яка зараз розвиває цепеліни NT (нім. Zeppelin NT)
  • Zeppelin Exhibition — Онлайнова виставка цепелінів Музею Пошти та Телебачення, Данія
  • [1] — Цепелін шукає таємні схрони діамантів над Калахарі
  • [2] — Як було знищено цепелін 6 вересня 1916. The Guardian