Цербер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Це́рбер, Ке́рбер (грец. Κέρβερος) — охоронець брами Аїду (Еребу), багатоголовий пес, син Тіфона та Єхидни (за Гесіодом), страхітлива потвора. У пізніших переказах, які зустрічаємо у Вергілія та Овідія, зображується з трьома головами та змієподібним хвостом. Цербер пропускав до Аїду всіх, але не випускав нікого. В епосі двічі згадується «Пес Аїду». Щоб уласкавити Цербера, греки клали в труну медовий коржик, який небіжчик мав віддати страховиськові. Геракл зв’язав Цербера і приніс Еврістеєві (дванадцятий подвиг героя). Потім Цербер знову повернувся до Аїду.
[ред.] Кербер в сучасному сприйнятті на Заході по Азімову
На іншому березі Стіксу, вхід в Аїд вартував трьохголовий монстроподібний пес , по йменню Кербер (Cerberus = Керберус). Сьогодні це ймення жартівливо можна вжити до любого охоронця. Кербер не дозволяв проходити тим, хто спершу не кинув йому якусь подачку в форму куска хліба, наприклад. По цій причині фраза "кинути кусень Керберу" тривіально означає "дачі хабаря" чиновнику в надії отримання якогось позитивного рішення.
[ред.] Етимологія семантичної ніші Кербер
| Нейтральність та неупередженість цієї статті є дискусійною.
Будь ласка, ознайомтесь з відповідним обговоренням та по можливості виправте недоліки.
|
| Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для можливості підтвердження інформації.
Будь-ласка, допоможіть покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та видалений.
|
По відомим причинам сучасна скорочена назва Кербер в східно-слов'янських мовах не відповідає первинній семантичній ніші Керберрус, котра в західних мовах збереглася у формі Керберус (має витоки із старогрецької і не обтяжена неприйняттям закінчення рус).
Безумовно слово керберрус = кер - бер - рус складається із трьох коренів. Якщо останній корінь рус нам цілком зрозумілий, то середній бер можна трактувати наступним чином. Сьогодні всім відомі кочові племена бербер, що перманентно мігрують в північній Африці навіть сьогодні. Слово бербер не має ніякого відношення ні до етносу, ні до раси, а просто прив'язане до кочового напівдикого життя берберів. Не менш очевидний зв'язок даного слова з латинським словом варвар, що позначала напівдикі народи, як на півночі, так і на півдні Римської імперії. Таким чином, використавши операцію інверсії до коренів вар/бер ми отримаємо тривіальне рав/реб, звідки уже випливає тривіально знайоме нам раб! Тобто і варвар, і бербер відповідають семантичній ніші - раб раба (подвійне підсилення категорії раб).
Перший корінь кер виконує фундаментальну роль в семантиці соціології управління для східного слов'янства. Звичайно він зберігся тільки в українців, наприклад КЕРувати, КЕРівник, КЕРманич, і т.і. Проте навіть в українській мові сьогодні він не несе того семантичного змісту, котрим його наділяли руські князі в епоху Київської Русі. Корінь КЕР був настільки важливим в Київській Русі, що його на протязі декількох століть вживали на своїх печатях не тільки великі князі, проте і київські митрополіти.
Очевидно, що наше КЕР є семантично тотожне латинському REX, в сучасній транслітерації = Рекс (навіть сьогодні вживається як символ королівської влади в Англії)! Як релікт цей корінь зберігся в назві державного управління - РЕСпубліка (правління народу). Саме смішне те, що сучасні західні мови (і слов'янські, і германські, і латинські) дещо сором'язливо викинули буковку "С" і пишуть в нашій транслітерації Републіка, ніби- то це якось приховує древнього Рекса! Негативне ставлення до Рекса, як реінкарнації Кербера, проявляється в собачих кличках Рекс, причому і на Заході, і на Сході.
Таким чином, слово керберрус дешифрується як Кер - раб Руса. Причому, ім'я Рус, звичайно не має ніякого відношення до племені, чи етносу. Це всього лише соціальна категорія, семантично еківалентна Володарю. В сучасному тлумаченні можна перекласти як: Русу належить/призначено управління/керування тими, що внизу соціальної драбини в державі, яка будується. Кер/Рекс, як символ влади, сидить на підвищинні - столі/троні, а піддані - або стоять, або лежать на животі навколо нього.
[ред.] Література
- Словник античної міфології
- Isaak Asimov. Words from the Miths. Boston, Signet Book, 1969.-144p.

