Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (Городенка)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Церква Успіння Пресвятої Діви Марії | |
|---|---|
 | |
|
48°40′05″ пн. ш. 25°30′16″ сх. д. / 48.66806° пн. ш. 25.50444° сх. д.Координати: 48°40′05″ пн. ш. 25°30′16″ сх. д. / 48.66806° пн. ш. 25.50444° сх. д. | |
| Статус | діюча |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Івано-Франківська область, Городенка, вул. Шевченка, 70 |
| Конфесія | УГКЦ |
| Тип будівлі | церква |
| Архітектурний стиль | пізнє бароко |
| Автор проєкту | Бернард Меретин або Мартин Урбанік |
| Скульптор | Пінзель або його школа |
| Будівництво | 1763 — 1764 |
  Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (Городенка) (Україна) | |
 | |
 Церква Успіння Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі | |
Церква Успіння Пресвятої Діви Марії — пам'ятка архітектури середини 18 століття в місті Городенці Івано-Франківської області. Фундатор — Микола Василь Потоцький.
Історія[ред. | ред. код]
Споруджена, за одними даними, у 1763 році для греко-католицької громади міста коштом Миколи Василя Потоцького (за іншими, напевне, у 1763—1764;[1][2] чи 1763—1766 роках[3]. Виставлена 1763 року, посвячена — 1766-го[4].
Архітектура та інтер'єр[ред. | ред. код]
Напевно, церква збудована під наглядом Мартина Урбаніка.[1] Автор проєкту — Бернард Меретин. Іконостас церкви схожий на іконостас собору Святого Юра у Львові, його вважають творінням Пінзеля або його школи.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Пишне освячення коштом фундатора відбулось 1 червня 1766 р. (обряд провів єпископ Лев Шептицький[5]).
- Як і інший, збудований коштом М. В. Потоцького городенківський храм — костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії — увінчаний замість хреста схожим на нього гербом Потоцьких.
- За легендою, базованою на одному із варіантів народної «Пісні про Бондарівну», храм зведено в знак покути магната за вбивство Бондарівни — дівчини із сусіднього села Чернятин.
- М. В. Потоцький виділив кошти для проживання і діяльності у справі унії п'яти оо. місіонерів (східного обряду).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Krasny P., Ostrowski J. К. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence… — S. 80. (пол.)
- ↑ Красний і Островський посилаються на працю З. Горнунга 1976 року «Majster Pinzel snycerz…» (Вроцлав)
- ↑ Бобровський О. Пізньобарокові та рококові амвони Східної Галичини [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Мистецтво і дослідження. —— С. 53.
- ↑ Шематизм всего клира греко-католицької Епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станиславів : накладом клира епархіяльного, 1938. — Р. XXXVI. — С. 43.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie [Архівовано 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 56. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Krasny P., Ostrowski J. К. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz,2010. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — S. 79—105. .— ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Городенка // Замки та храми України. [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |