Церква помноження хлібів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Церква помноження хлібів і риб
Brotvermehrungskirche BW 1.JPG
Менза Доміні (Велика Табха)
Координати: 32°52′24″ пн. ш. 35°32′55″ сх. д. / 32.87333° пн. ш. 35.54861° сх. д. / 32.87333; 35.54861
Розташування Ізраїль Ізраїль, Табха (Велика Табха), Північний округ Ізраїля (Галілея) - івр. כנסיית הבכורה של פטרוס
Croix de l Ordre du Saint-Sepulcre.svg Кустодія Святої Землі
Початок будівництва до 350 року
Кінець будівництва 1982 р.
Зруйновано 614 р.
Архітектурний стиль візантійський
Належність католицтво (християнство)
Намісник апостол Петро, Латинський патріарх Єрусалима, бенедиктинці
Адреса P.O.B. 52, 14100 Tiberias, Israel. Tel.: 972-46-721061; 972-46-721506. E-mail: tabgha@kinneret.co.il
Веб-сайт www.tabgha.net]

Commons-logo.svg Церква помноження хлібів і риб у Вікісховищі

Церква помноження хлібів (лат. mensa Domini, англ. The Church of the First Feeding of the Multitude at Tabgha) — знаходиться на північно-західному узбережжі Галилейського озера (приблизно на відстані 200 метрів від берега), у західній частині Табхи (точніше — Велика Табха), що на півночі Ізраїля (шосе №№ 90/87, перехрестя Кфар Нахум). Є на відстані 100 м від каплиці першості апостола Петра. За християнською традицією це місце на якому Ісус Христос нагодував п'ять тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей (Мт. 14:13-21).

Будівля[ред.ред. код]

  • Коло 350 р. при імператорі Костянтині спорудили базиліку з мозаїчною підлогою. Паломниця у 380 році Еґерія у своєму листі про подорож у Святу Землю згадує про церкву. Будівля церкви є вже третьою за кількістю будівель на цьому місці. Дві попередні походять із IV та V століть. У 614 році була зруйнована персами.
  • У 1888 році цю територію придбала Німецька католицька місія у Палестині (бенедиктинці).
  • У 1892 році розпочались перші археологічні дослідження придбаної ділянки, які були продовжені у 1932 році.

У результаті розкопок виявлені мозаїки з IV та V століть над якими тоді надбудовано тимчасову будівлю церкви. Сучасна церква збудована у 1980–1982 роках у візантійському стилі на фундаменті церкви V століття. Архітектори з Кельна Антон Ґьорґен та Фрітц Бауманн створили проект церкви з нартексом та атріумом та вбудованими у сучасну споруду рештками старих базальтових стін. Світлі цеглини церкви привезені із Таїби — християнського села, розташованого по дорозі з Єрихона до Рамали. Портал оздоблений німецьким скульптором Ельмаром Гіллебрандтом.

Мозаїка та вівтар[ред.ред. код]

Весь комплекс Церкви помноження хлібів був у давнину викладений мозаїчною підлогою. Мозаїка походить з часу існування другої церкви. Більшість мозаїк церкви датовані серединою IV століття. Знаменита мозаїка перед вівтарем з зображенням риб та хлібів датована початком 5 століття. Камінь під вівтарем особливо вшановується, оскільки є місцем на яке Ісус Христос поклав 5 хлібів і дві риби перед молитвою і потім поламав їх та нагодував людей.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • под ред. доктора исторических наук, профессора, академика РАЕН Бибикова М. В. // «Святая Земля», с. 134 (Табга) (рос.)

Посилання[ред.ред. код]