Церква святого Євсевія (Рим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого Євсевія

41°53′46″ пн. ш. 12°30′13″ сх. д. / 41.89627222224977743° пн. ш. 12.503719444471777° сх. д. / 41.89627222224977743; 12.503719444471777Координати: 41°53′46″ пн. ш. 12°30′13″ сх. д. / 41.89627222224977743° пн. ш. 12.503719444471777° сх. д. / 41.89627222224977743; 12.503719444471777
Країна  Італія
Розташування Рим
Тип церква
Стиль архітектура неокласицизму
Архітектор Оноріо Лонгіd
Дата заснування 5 століття

Церква святого Євсевія. Карта розташування: Італія
Церква святого Євсевія
Церква святого Євсевія
Церква святого Євсевія (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Церква Святого Євсевія (лат. Sancti Eusebii чи італ. Sant’Eusebio all’Esquilino) — титулярна церква на честь римського мученика святого Євсевія.

Місцезнаходження церкви[ред. | ред. код]

Церква Святого Євсевія розташована у північній частині Piazza Vittorio Emanuele II бл. 200 метрів на схід від Есквілінських воріт, у районі XV. Есквіліно в Римі.

Історія[ред. | ред. код]

Церква вперше згадується у 474 році в написах в катакомбах святих Петра і Марцелліна, також відмічена у актах синоду Titulus Eusebii папи римського Симмаха у 499 році.

У 1238 церква була освячена папою Григорієм IX після реконструкції, і присвячена святому Євсевію і святому Вікентію.

Будівлю у 1289 році було подаровано папою Миколою IV монахам—целестинцям і з 1627 по 1810 роки вона була монастирем.

Стиль романської будівлі XIII століття залишився і при наступних реставраціях. На стелях всередині будівлі знаходяться фрески, що зображують Святого Євсевія (1757), шедевр неокласичного художника Антона Рафаеля Менгса.

З 8 грудня 1930 у церкві проводяться релігійні зібрання Дочок Божественної Любові Діви Марії (Figlie della Madonna del Divino Amore).

Титулярна церква[ред. | ред. код]

Церква святого Євсевія є титулярною церквою, кардиналом-священиком з титулом церкви Святого Євсевія з 24 листопада 2007 року, є архієпископ Галвестона-Х'юстона Деніел Ніколас Дінордо.

Посилання[ред. | ред. код]