Церій
Церій — хімічний елемент з атомним номером 58, лантаноїд.
Зміст |
Загальна інформація [ред.]
Історія [ред.]
Церій відкрили одночасно 3 вчені: Йонс Якоб Берцеліус, Вільгельм фон Гісінґер та Мартін Клапрот. Карл Ґустав Мосандер добув елементарний церій у 1825 році відновленням його з хлориду металічним натрієм.
Походження назви [ред.]
Названий в честь карликової планети Церера.
Розповсюдження [ред.]
У природі зустрічається в мінералах : Ортит, Монацит, Бастнезит.
Отримання [ред.]
Після дещо складного процесу відділення від попутних елементів за допомогою іонного обміну церій переводять спочатку в оксид, потім за допомогою HF у фторид. Після чого відновлюють кальцієм з утворенням CaF2. Решту кальцію із сплаву відганяють плавкою у вакуумі.
Властивості [ред.]
Відомі чотири модифікації церію:
Серед ланотаноїдів за активністю церій займає друге місце після європію. Церій пірофорний на повітрі в присутності своїх оксидів, що покривають його поверхню жовтим шаром, тобто загоряється при контакті з атмосферою. Реагує з водою з утворенням гідроксиду. При нагріванні реагує з етанолом. Розчиняється у кислотах з утворенням солей, а реагуючи з лугами утворює гідроксиди.
Література [ред.]
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
- Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4

