Церій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Церій (Ce)
Атомний номер 58
Зовнішній вигляд
простої речовини
ковкий , в'язкий метал
сірого кольору
Властивості атома
Атомна маса
(молярна маса)
140,115 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 181 пм
Енергія іонізації
(перший електрон)
540,1(5,60) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Xe] 4f1 5d1 6s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 165 пм
Радіус іона (+4e) 92 103.(+3e) 4 пм
Електронегативність
(за Полінгом)
1,12
Електродний потенціал Ce←Ce3+ -2,34В
Ступені окиснення 4, 3
Термодинамічні властивості
Густина 6,757 г/см³
Питома теплоємність 0,205 Дж/(K моль)
Теплопровідність 11,3 Вт/(м К)
Температура плавлення 1072 K
Теплота плавлення 5,2 кДж/моль
Температура кипіння 3699 K
Теплота випаровування 398 кДж/моль
Молярний об'єм 21,0 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки кубічна
гранецентрована
Період ґратки 5,160 Å
Відношення c/a n/a
Температура Дебая n/a K
Періодична система елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Lv Uus Uuo
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

Церій — хімічний елемент з атомним номером 58, лантаноїд.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Металічний церій

Церій відкрили одночасно 3 вчені: Йонс Якоб Берцеліус, Вільгельм фон Гісінґер та Мартін Клапрот. Карл Ґустав Мосандер добув елементарний церій у 1825 році відновленням його з хлориду металічним натрієм.

Походження назви[ред.ред. код]

Названий в честь карликової планети Церера.

Розповсюдження[ред.ред. код]

У природі зустрічається в мінералах : Ортит, Монацит, Бастнезит.

Отримання[ред.ред. код]

Після дещо складного процесу відділення від попутних елементів за допомогою іонного обміну церій переводять спочатку в оксид, потім за допомогою HF у фторид. Після чого відновлюють кальцієм з утворенням CaF2. Решту кальцію із сплаву відганяють плавкою у вакуумі.

Властивості[ред.ред. код]

Фазова діаграма церію

Відомі чотири модифікації церію:

\mathrm{(\alpha)Ce\ _{\overrightarrow { -196\,^{\circ}\mathrm{C}}}\ (\beta)Ce\ _{\overrightarrow { -23\,^{\circ}\mathrm{C}}}\ (\gamma)Ce\ _{\overrightarrow { 726\,^{\circ}\mathrm{C}}}\ (\delta)Cer}

Серед ланотаноїдів за активністю церій займає друге місце після європію. Церій пірофорний на повітрі в присутності своїх оксидів, що покривають його поверхню жовтим шаром, тобто загоряється при контакті з атмосферою. Реагує з водою з утворенням гідроксиду. При нагріванні реагує з етанолом. Розчиняється у кислотах з утворенням солей, а реагуючи з лугами утворює гідроксиди.

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:"Вебер", 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
  • Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4