Цесарка

Numida meleagris

Цесарка звичайна — свійський птах ряду куроподібних родини цесаркових, розводять задля м'яса та яєць.

Походження

До Європи цесарки потрапили ще до нової ери з африканської держави Нумідії, проте з ряду причин загинули. І лише У 15 столітті західноафриканська дика форма цесарки — Numida meleagris galeata була знову завезена з Гвінеї в Європу португальцями і одомашнена. Звичайні цесарки отримали свою видову назву в грецькій міфології, а саме в грецькому міфі про героя Мелеагра. В Україні цесарки з'явилися лише у XVIII столітті як декоративні птахи. З часом їх почали розводити на птахофабриках для виробництва дієтичних продуктів.

Загальний вид

За розміром і статурою одомашнена цесарка приблизно відповідає дикій формі (але має більшу вагу, більші шолом і «сережки»). Мають опуклу спину, що знижується; звисаючий хвіст; неоперену голову з роговим шоломоподібним наростом; щільно прилягаюче оперення; майже однакова зовнішність у обох статей.

Породні ознаки

• Тулуб: середньої довжини; з усіх боків добре округлена.
• Спина: дуже широка; сильно опукла; ззаду знижується.
• Груди: високо поставлена; досить плоска; у самки дуже м'ясиста; у самця - більше загострена.
• Живіт: помірно розвинений; підтягнутий.
• Голова: коротка і широка. Рогове, шоломоподібні, коричневі утворення у формі трикутника із загнутим вістрям.
• Шкіра голови: з'єднане з довгими вушними мочками, блакитнувато-біла.
• Сережки: широко відсторонені одна від одної, округлі або ромбовидні; червоні, всередині білі.
• Дзьоб: сильний; дуже зігнутий; оранжево-червоний з сірим нальотом.
• Очі: великі; темно-карі, з сильним блиском.
• Шия: тонка; втягнута, піднімається високо; верхня частина зі слабким оперенням, шкіра шиї блакитнувата; на нижній частині шиї - ніжне вузьке пір'я; задня частина шиї з прямостоячими щетинообразним пір'ям.
• Крила: довгі й широкі; щільно прилягають до тулуба.
• Хвіст: звисаючий; відносно короткий; складається з 16 пір'їн.
• Гомілки: мало виступають.
• Оперення: щільно прилягає.
• Колір шкіри: в залежності від виду, від синювато-чорного до світло-сірого.

Існує близько двадцяти порід домашніх цесарок В Україні користуються найбільшим попитом породи домашніх цесарок, це: сіро-крапчаста цесарка, сибірська біла і Загорська білогруда цесарка.

• Сіро-краплиста цесарка

Сіро-краплистих цесарок називають також сріблясто-сірими. Маса дорослих птахів досягає у самок 1,6 кг, у самців - 1,8 кг. Ці цесарки відрізняються тим, що дають м'ясо особливо високих смакових якостей. Несучість їх за сезон становить 85 - 90 яєць вагою по 44 - 45 г. Забарвлення оперення у сіро-крапчасті, як і випливає з назви: сіро-крапчасті, шия фіолетово-сіра. Дзьоб темно-сірий, плесна так само темно-сірі. Колір тушки синюватий.

• Сибірська біла цесарка

Сибірські білі цесарки мають темно сірий дзьоб, світло-рожеві плесна, матово біле оперення з блискучими білосніжними плямами. Голова невелика. Шия біло-блакитна, неоперена. Сережки у самок світло-червоні, у самців - блакитно-червоні. Дзьоб і плесна темно-рожевого кольору. Дзьоб злегка зігнутий. Гребінь світло-коричневий. Жива вага самок 1,6 кг, самців - 1,8 кг. Несучість 80-120 яєць на рік.

• Загорська білогруда цесарка

Порода виведена вченими науково-дослідного і технологічного інституту птахівництва в м. Загорську. Переливали кров білих московських півнів сіро-краплистим цесаркам. Забарвлення оперення спини і крил сіро-крапчасте, груди і живіт білі. Але тушка також світла. Голова середньої величини, неоперена. Сережки м'ясисті, маленькі. Гребінь коричневий, шкірястий. Восковиця плоска. Дзьоб зігнутий. Жива вага самок 1,7 кг, самців - 2-2,2 кг.

Зовнішні ознаки для визначення статі

• Шолом: у самки притуплений, у самця витягнутий назад і ширший.
• Шкіра обличчя: у самця звисає по обидві сторони шиї нижче, ніж у самки і більш загострена, ніж у самки.
• Сережки: у самця сильніше розвинені і з зморщеною або хвилястою поверхнею, в той час як у самки вони (гладкі) рівні.
• Постава: самець тримається більш вертикально, самка тримається більш горизонтально.
• Вага: самки важчі і більш повногруді, ніж самці.

Утримання

Антилопа Орикс та цесарки на водопої

Узагальнене зображення цесарок, мозаїка, Херсонес, Крим.

Цесарки

Цесарки з пташенятами

Домашніх цесарок утримують групами до 5-50 голів при статевому співвідношенні 1:4-1:6 в приміщеннях, захищених від вітру, снігу і дощу, при температурі всередині приміщення не нижче мінус 10 °С.

У пташнику також необхідно передбачити елементарну систему припливно-витяжної вентиляції (забезпечити надходження в пташник свіжого повітря і видалення аміачного і вуглекислого газу), через спеціальні витяжні отвори в стелі, або у верхній частині стіни. При розміщенні цесарок в пташнику треба дотримуватися норм, щоб на 1 м² доводилося не більше 5—7 дорослих особин. Скупченість цесарок може несприятливо позначиться на їх продуктивності. На висоті 40 - 45 см від підлоги необхідно встановити сідала для яєць. На сідалах, а можна і на підлозі влаштовують гнізда, по одному на 3-5 цесарок. Гнізда повинні бути закриті з усіх боків фанерою, або дерев'яною рейкою з невеликими відстанями. У торцевій стінці роблять лаз для цесарок.

Небажано утримувати цесарок з курми в одному пташнику, так як птахи можуть вільно злучатися між собою, що призведе до народження молодняку з абсолютно різним оперенням. І як наслідок яйценосність таких цесарок буде досить низькою. Хоча такі гібриди будуть крупнішими та з гарною життєздатністю. Але найчастіше гібриди безплідні. Ви навіть не зможете встановити їх стать, тому що гібриди народжуються без вторинних статевих ознак.

Деякі птахівники вважають за краще тримати цесарок в клітках. Кліткове утримання цесарок вигідно: збільшується місткість приміщення; молодняк менше рухаючись, швидше набирає вагу і в той же час менше споживає корму на одиницю продукції. За птахом у клітинах зручніше спостерігати і доглядати.

Годування

У цесарок обмін речовин відбувається швидше, ніж у інших домашніх птахів. Тому і потреба в їжі у них теж підвищена. Цесарки їдять кілька разів на день. Причому, перший раз вони доїдають вчорашній корм, оскільки встають рано вранці, ще до того, як прокидаються господарі. Цесарки в кормі не дуже вередливі. Дорослі птахи із задоволенням їдять мішанки з трави, вареної картоплі, каші або зерносуміші. Також цесарки відмінно поїдають комбікорм для курей. Можна готувати вологі мішанки на молоці або на розчинених у воді дріжджах. Таке харчування добре впливає на продуктивність цесарок. Але є такі корми, які цесарки будуть поїдати, лише за великого голоду. Це ячмінь, м'ясо-кісткове та рибне борошно. Цесарки цю їжу їдять неохоче. Однак оскільки такі корми корисні для організму, то їх підмішують в іншу їжу. У теплу пору року нагодувати птахів свіжою зеленню неважко. Згодовують птиці конюшину, люцерну, листя капусти, лободу, кропиву, молоде листя берези. Дуже корисні для здоров'я цесарок кульбаби і листя реп'яха. Взимку і ранньою весною замість зелені можна давати їм суху траву, сінну потерть. Взимку замість води цесарка можна ставити ємність зі свіжим, чистим снігом.

Яйцекладка в цесарок починається у сьомому місяці. У перший рік цесарки несуться дуже добре. На другий рік при правильному догляді за птахами яйценосність теж висока. Птахи можуть знести 80-120 штук яєць. Але на третій рік їх продуктивність падає, і вони несуть більше дрібні яйця.

Природна зміна оперення у цесарок відбувається в першій декаді вересня і триває до жовтня - листопада. До того часу яйцекладка у цесарок повністю припиняється.

Продукція

За поживністю і смаковим якостям м'ясо цесарок і їхні яйця не тільки не поступаються продуктам, одержуваних від інших видів домашньої птиці, але, навпаки, значно перевершують їх, недарма цесарок в минулі часи називали «царськими птахами». Особливо гарні молоді, 3-5 - місячні цесарки для приготування других страв - в смаженому або тушкованому вигляді. У тушках цих птахів міститься в середньому 81% їстівних частин, до складу яких входить 27% білка, 0,5 - 0,7% жиру, 1 - 1,2% мінеральних речовин. Калорійність м'яса дуже висока 7,2 МДж / кг. М'ясо цесарок відрізняється своєрідним смаком, характерним для дичини (фазанів, куріпок).

Яйця цесарок дрібніше курячих (масою близько 45 гр.), але багатший за вмістом сухих речовин, ліпідів, вітаміну А, і каротиноїдів. За вмістом вітамінів А, Д3, Е і групи В перевершують курячі майже вдвічі. Яйця грушоподібної форми з товстою і міцною світло-коричневою шкаралупою, великим жовтком, відрізняються приємним смаком. Число пір в шкаралупі менше, а товщина її більше, ніж у курячих яєць, в зв'язку, з чим доступ до них мікрофлори обмежений, а випаровування вологи з вмісту незначне. Такі якості забезпечують можливість їх тривалого зберігання і перевезень на великі відстані. При температурі 4-6 ° С, яйця залишаються свіжими і не втрачають харчової цінності до 90 діб і більше.

Джерела

• Бёме Р. Л., Флинт В. Е. Пятиязычный словарь названий животных. Птицы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский. / под общей редакцией акад. В. Е. Соколова. — М.: Рус. яз., «РУССО», 1994. — С. 66. — 2030 экз. — ISBN 5-200-00643-0
• Handbook of the Birds of the World, Vols. 1—3 / J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal (Eds.). — Barcelona: Lynx Edicions, 1992—1996

Посилання

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Цесарка

• Вирощування цесарок