Цеце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Муха-цеце
Tsetsemeyers1880.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Надклас: Гексаподи (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Підряд: Короткоусі (Brachycera)
Інфраряд: Muscomorpha
Надродина: Hippoboscoidea
Родина: Glossinidae
Theobald, 1903
Рід: Муха-цеце (Glossina)
Wiedemann, 1830
Ареал роду
Ареал роду
Групи видів
  • morsitans ("савановий" вид)
  • fusca ("лісовий" вид)
  • palpalis ("прирічковий" вид)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Glossinidae
EOL: 56214
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7393
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Glossina

Муха-цеце (Glossina) — рід коричневих або жовтих мух, завдовжки біля 1 см. Крила схрещені на спині, хоботок голкоподібний, направлений вперед. Налічується 22 різних видів мухи цеце. Усі вони живуть у субсахарній Африці. Як самиці, так і самці пожадливо п'ють кров хребетних тварин, висмоктуючи за один раз утричі більше крові, ніж важать самі.

Вони смокчуть кров у найрізноманітніших рослиноїдних тварин, як місцевих, так і завезених. Кусають вони й людей. Укус такої мухи залишає глибоку й болючу рану, яка спричиняє відчуття одночасно болю та свербіння. На місці укусу виникає невелика пухлина.

Поширюється в Африці[ред.ред. код]

Небезпека для тварин[ред.ред. код]

Певні види мухи цеце переносять хворобу, збудниками якої є мікроскопічні паразити трипаносоми. Якщо муха цеце смокче кров тварини, що має таку хворобу, то разом з кров'ю поглинає цих паразитів. Відтак усередині мухи вони починають розвиватися й розмножуватися. Коли така муха кусає іншу тварину, то паразити потрапляють від мухи у кровообіг тварини.

Ця хвороба називається трипаносомозом. Форма трипаносомозу, котрою хворіють тварини, називається наганою. Паразити нагани процвітають у кровообігу багатьох тубільних тварин Африки, особливо антилоп, кафських буйволів, африканських свиней, дукерів, копитних тварин Redunca та бородавочників. Паразити не шкодять цим тваринам. Але паразити винищують завезену до Африки худобу, а саме: верблюдів, псів, ослів, козлів, коней, мулів, буйволів, свиней та овець. За журналом "Нешнл джіоґрефік", нагана щороку винищує три мільйони голів худоби.

Такі скотарі, як народ масаї зі Східної Африки, навчились уникати тих місць, де найбільше мух цеце, але інколи це неможливо через посуху та брак пасовиськ. Під час одної посухи чотири родини щодня втрачали через муху одну худобину.

Існують ліки проти нагани, але декотрі уряди дозволяють використовувати їх лише під наглядом ветеринара. Причиною є те, що недостатня доза не лише не допоможе вберегти тварину, але й може стати причиною виникнення паразитів, що мають імунітет до ліків.

Небезпека для людини[ред.ред. код]

Самиця Glossina morsitans

На людей трипаносома нагани не впливає. Проте муха цеце переносить від людини до людини інший вид трипаносоми. Така форма трипаносомозу називається сонною хворобою. Не зважаючи на назву, дана болячка не просто спричиняє сонливість. Вона починається слабкістю, стомлюваністю та легкою гарячкою. Відтак настає хронічна сонливість, висока температура, біль у суглобах, набрякають тканини тіла й збільшується печінка та селезінка. На кінцевій стадії паразити руйнують центральну нервову систему і хворий зазнає розумових відхилень, апоплектичного удару, коми та помирає.

Раніше (XVIII-XIX ст.) муха цеце не була такою небезпечною. В давнину її вважали звичайною мухою і вона не несла значної загрози життю людини.

Нині сонною хворобою інфікуються 25 000 чоловік щороку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 50 мільйонів чоловік у 36 країнах субсахарної Африки мають ризик її підхопити. Сонна хвороба, якщо її не лікувати, закінчується фатально, проте було винайдено препарат під назвою ефлорнітин, який показує значну ефективність в лікування хворих.

Людина веде довготривалу війну проти мухи цеце та хвороби, яку вона розносить. У 1907 році Уїнстон Черчілль згадував про кампанію усунення мухи цеце: "Люди безжалісно заплутують її у густі тенета". Але якщо проаналізувати результати, то ці "густі тенета" не дали очікуваної ефективності. У книзі "Засади паразитології" (англ.) пишеться: "За 80 літ винищування цеце у її популяції мало що змінилося", що свідчить про безрезультатність боротьби.

Роль у природі[ред.ред. код]

Найсильніший аргумент у захист цеце — її роль у винищенні худоби лише сприяє збереженню африканської фауни. Велетенська частина Африки подібна до степів Західних Сполучених Штатів Америки, тобто ця земля може прогодувати необхідну людині худобу. Але через муху цеце свійські тварини знищуються трипаносомами, що не шкодять місцевим рослиноїдним тваринам.

Існує думка, що якби не муха цеце, то розмаїтість африканської фауни вже давно б замінилася поголів'ями свійських тварин. "Я за цеце, — сказав Віллі ван Нікерк, радник Ботсванського заповідника.— Усуньте цеце, й наплодиться стільки худоби, що вона оббере Африку, перетворивши цей континент у велике пустище. Муха повинна жити".

Проте це твердження не сприймається великою частиною людей. Такий аргумент звучить непереконливо для того, хто бачить, як його діти чи тварини мучаться від трипаносомозу. Також проти мухи цеце і ті, хто розуміють, що для того, щоб прогодувати зростаюче населення Африки потрібне все більше худоби.

Поза сумнівом, що роль мухи цеце в природі ще недостатньо вивчена. Тому, хоча й звинувачення проти неї здаються вагомими, але ще зарано проголошувати їй вирок.[1]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Журнал "Пробудись!" 22 травня 1996року, стор.11-13