Цзиїн
| Цзиїн | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Сань Шихуанді |
| Народився |
239 до н. е. Сіань або Династія Чу |
| Помер |
206 до н. е. Сян’ян, Хубей, КНР |
| Титул | імператор |
| Посада | Chinese sovereignd |
| Термін | 207-206 до н. е. |
| Попередник | Ер Шихуанді |
| Наступник | Лю Бан |
| Рід | Династія Цінь |
| Батько | Фусуd[1], Чжуансянь-ван[2], Цінь Ши Хуан-ді[3] або Chengjiaod[2][4] |
| Брати, сестри | Фусуd, Принц Гаоd, Chengjiaod, Принц Дзянлюd, Цінь Ши Хуан-ді і Ер Шихуанді |
| Діти | 2 сини |
Цзиїн (кит. трад.: 子婴; піньїнь: Zǐyīng, д/н —206 до н. е.) — останній представник династії Цінь, правив з жовтня до грудня 207 року до н. е.
Життєпис[ред. | ред. код]
Про дату й місце народження немає відомостей. Точно не відомо, ким був його батько: за різними версіями це Цзічу (батько Цінь Ши Хуан-ді), Ченцзяо (молодший брат Цінь Ши Хуанді), Фусу (син Цінь Ши Хуанді). Під час правління Ер Шихуанді Цзиїн зумів уникнути переслідувань. Завдяки канцлеру Чжао Ґао у 207 році до н. е. (після смерті Ер Шихуанді) став володарем імперії, але з титулом ван. Відчуваючи загрозу з боку Чжао Гао, який бажав керувати країною як й за попередника, Цзиїн наказав стратити канцлера, звинувачуючи його у змові з повстанцем Сян Юєм — вони начебто планували поділити імперію між собою. Після цього реабілітував Ер Шихуанді. Разом з цими діями Цзиїн намагався приборкати повстанців, але марно. Після жорстокої поразки у бітві при Тінламі Цзиїн отаборився у столиці Сяньян. Але один з лідерів повстанців Лю Бан у грудні 207 року до н. е. прорвався до столиці. Тоді Цзиїн виїхав назустріч й зрікся влади. Він правив усього 46 днів. Втім незабаром інший повсталий ватажок Сян Юй захопив Сяньян й у січні 206 року до н. е. стратив Цзиїна разом із синами.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Derk Bodde: The state and empire of Ch'in. W: Denis Crispin Twitchett, Michael Loewe: The Ch'in and Han Empires, 221 B. C.-A. D. 220. Cambridge: Cambridge University Press, 1986. ISBN 0-521-24327-0.
|
