Цзі Юнь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цзі Юнь
Ji Yun.jpg
Інші імена Цзі Сяолань, Чуньфань, Цзі Венда (посмертне ім'я)
Народився 26 липня 1724(17240726)
Сіань
Помер 14 березня 1805
Пекін
Підданство Династія Цін
Національність китаєць
Діяльність письменник
Посада міністр оборони, міністр кадрів
Конфесія неоконфуціанство
Батько Цзі Жунсу
Матір Чжан
Дружина 1 дружина (панні Ма) та 4 наложниці
Діти 3 сини

Цзі Юнь (*紀昀, 26 липня 1724 —14 березня 1805) — китайський письменник, поет та державний діяч часів династії Цін.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з чиновницької родини. Народився у м. Сіань (провінція Хебей). Син Цзі Жунсу, міністра та відомого вченого. Здобув класичну освіту. У 1747 році успішно склав провінційний іспит, посівши перше місто. У 1754 році склав імператорський іспит, посів перше місто та отримав вищу вчену ступінь цзіньши. Того ж року зараховуєтсья до академії Ханлінь. Незабаром увійшов до найближчого кола радників імператора Цяньлуна.

У 1768 році кар'єра Цзі Юня зазнала невдачі: його було звинувачено у хабарництві за те, що він попередив свого родича стосовно рослідування проти нього. Цзі було заслано до м. Діхуа (сучасне м. Урумчі, Сіньцзян). У 1770 році за рекомендації впливового сановника Лю Тонсюна імператор довірив Цзі Юну написання урочистої поеми, а у 1771 році Цяньлун наказав Цзі Юню повернутися до Пекіну, де він повертає собі місце в академії Ханлінь.

У 1773 році призначаєтсья головним редактором збірки китайської літератури Сику цюаньшу. Над цим він працював до 1782 року. Водночас стає вчителем спадкоємця трону. Після цього прротягом 1782–1796 років обіймав посади цензора, помічника міністра обрядів, очолював імператорську канцелярі.

За нового імператора Юн'яня у 1796 року призначається міністром оборони, а наступного року отримує посаду міністра кадрів. На цій посаді він залишався до 1805 року, коли помер від хвороби. За кілька днів до смерті вступив на посаду помічника першого міністра.

Творчість[ред.ред. код]

Був відомий в якості талановитого поета. Під час заслання в Діхуа склав 160 віршів, які увійшли в окрему збірку. В них описане повсякденне життя у провінції Сіньцзян. У 1771 році за наказом імператора Цяньлуна створив поему щодо повернення торгутів—монголів з берегів Волги. Виступав він як упорядник і видавець поетичних антологій.

Йому належить низка філологічних досліджень, передмов до чужих праць.

«Нотатки з хатини Велике в малому»[ред.ред. код]

Цзі Юнь є автором великого зіьрання з 5 збірок «Нотатки з хатини Велике в малому». Збірники виходили з 1789 по 1798 рік, увесь твір цілком вийшов у 1800 році. Розповіді, що входять до збірок, належать до роду прози малих форм («біцзі»).

Цзі Юнь прагнув надати характер достовірності та фактографічності не тільки нотаткам, а й тим фабульним творам, в основі яких лежав авторська вигадка. Для цього він називав імена оповідачів, посилався на свідків події, вказуючи його дату і місце дії. З самого неймовірного випадку він робив конкретний повчальний висновок, адресований читачеві — сучаснику.

Новим у порівнянні з попередниками було прагнення Цзі Юня створити цілісну картину дійсності за допомогою наочних прикладів. Вперше в збірниках біцзи за розрізненими нотатками — спостереженнями і окремими роздумами присутній єдиний «спостерігач», який виносить оцінки тому, що він бачив або про що йому розповідали. Багато оповідань пов'язані з народними віруваннями. Проте фантастика підпорядкована дидактичним цілям. У надприродних сил є своя «логіка поведінки» — вони діють не «зі зла», а цілеспрямовано, караючи поганих людей і нагороджуючи добрих.

Незважаючи на велику кількість негативних персонажів, Цзі Юнь в цілому оптимістично оцінює можливості людської природи, на цьому будується сам тип «виховного» оповідання.

Джерела[ред.ред. код]

  • Jacques Dars, «Ji Yun et son Yuewei caotang biji — Les notes de la chaumière de la subtile perception», Études chinoises, vol. XXIIIn n° 1-2, printemps-automne 1994.