Циблі
| село Циблі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Бориспільський район | ||||
| Громада | Циблівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA32040190010047981 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1622 | ||||
| Населення | 2613 | ||||
| Площа | 190,5 км² | ||||
| Густота населення | 13,71 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08454 | ||||
| Телефонний код | +380 4567 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°59′37″ пн. ш. 31°33′48″ сх. д. / 49.99361° пн. ш. 31.56333° сх. д.Координати: 49°59′37″ пн. ш. 31°33′48″ сх. д. / 49.99361° пн. ш. 31.56333° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
112 м | ||||
| Водойми | Канівське водосховище, озеро Малинове, озеро Гусяче, озеро Токар | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08400, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Циблі, вул. Шевченка, 41 | ||||
| Карта | |||||
  Циблі | |||||
 Циблі | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ци́блі — село Бориспільського району Київської області (Україна). Центр Циблівської сільської громади. Населення — 2613 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село (старе) Циблі виникло на берегах болотистої стариці протоки Дніпра — річки Цибля. Від неї ж і дістало свою назву.
Історія села Циблі умовно поділяється на два періоди: до затоплення і після.
На території відселеного і пізніше затопленого старого села жили люди з давніх часів. Археологами знайдено сліди життєдіяльності від найдавніших часів. Так, відомо про наявність пам'яток: неоліту, енеоліту (трипільська культура), епохи бронзи, ранньої залізної доби, слов'ян, давньоруської доби (городище, два поселення, курганний могильник), литовської та козацької доби.
Перша письмова згадка — в люстрації королівських земель руських 1622 р. — під назвою Cible.
На відомій карті французького інженера-картографа Гійома де Боплана від 1650 р. село помилково позначене на правому березі р. Дніпро під назвою — Ciblie. Тому питання датування виникнення села Циблі можна пов'язувати саме з початком активного освоєння Дніпровського Лівобережжя на початку XVII ст. Наявність відповідного археологічного (керамічного) матеріалу із затопленої території села цьому не перечить.
Кутки «старого» села Циблі: «Хутір», «Село», «Слобода», «Підпоринці», «Бойки», «Лесики», «Омеляни», «Лесики» або «Лесиківщина», «Царенники», «Погорілівщина», «Сопляків хутір», «Вуличка», «Горобці», «Шабаровщина», «Малеїнове».
З 1648 по 1782 р. козаки села Циблі входили до Другої сотні Переяславського полку, яка мала в своєму розпорядженні 219 козаків.
Згадується також і в писемних джерелах XVII ст. Так, Павло Тетеря своїм універсалом дарує Києво-Межигірському монастиреві фільварк у с. Попівцях над р. Трубіж, Калитинський гай під с. Циблі та сіножать за с. В'юнищі (Київ, 18 травня 1658 р.).
На 1790 рік мала 2 церкви: св. Іллі, св. Кирила[1].
У 1929 році в селі Циблі було 342 двори, проживало 2211 осіб. Того ж року створено колгосп імені Паризької комуни. Загальна кількість померлих від голоду — 1200 чол., встановлено імена 695 чол., причому, якщо у 1932 році померло 100 селян, то у 1933-му — 595[2].
У зв'язку з будівництвом Канівської ГЕС і створенням штучного водосховища постало питання про переселення придніпровських сіл Переяслав-Хмельницького району. Офіційно про це мешканцям села Циблі повідомили на загальних сільських зборах 1964 року.
Сучасне село (нові) Циблі виникло після затоплення в 1970-х роках Дніпрової заплави водами водосховища. Поселення повністю перенесли на сусідній високий берег. Напівзруйнована сільська церква святого Іллі залишилася на прибережному острові.
Медицина[ред. | ред. код]
У селі є аптека й амбулаторія. Також неподалік від села є Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, в якому весь рік лікують та оперують ветеранів.
Культура[ред. | ред. код]
У селі є декілька творчих колективів, танцювальна школа, театральна студія та гурток малювання.
Перелік творчих колективів[ред. | ред. код]
- Дитячий танцювальний зразковий ансамбль «Ластівка», керівник Надія Володимирівна Данько.
- Народний хор «Дніпрові хвилі», керівник Микола Козачук.
- Театральна студія «Оберіг», художній керівник Наталія Мостова
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
1. Церква святого Іллі затопленого села Циблі на Київщині // Канал «Українська правда» на YouTube, 29 серпня 2020. |
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
