Цизальпійська республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Repubblica Cisalpina
Цизальпійська республіка
Клієнтська держава
1797 – 1802 Італійська республіка (1802-1805) Flag of the Italian Republic (1802).svg

Прапор Цизальпійська республіка

Прапор

Розташування Цизальпійська республіка
Столиця Мілан
45°28′ пн. ш. 9°10′ сх. д. / 45.467° пн. ш. 9.167° сх. д. / 45.467; 9.167
Форма правління Республіка
Директорія
 - 1797–1798/98 Перша Директорія
 - 1798 Друга Директорія
 - 1798–1799/99 Третя Директорія
Законодавчий орган  
 - Upper house Seniori (Верхня палата)
 - Lower house Giuniori (Нижня палата)
Історичний період Наполеонівські війни
 - Засновано June 29
 - Захоплення у Австрії 17 жовтня 1797
 - Окупація Австрією 27 квітня 1799
 - Відновлення влади Франції 2 червня 180]
 - Реформування під егідою Франції 9 лютого 1801
 - Перейменування в Італійську республіку 1802
 - Перейменування в Італійське королівство 17 березня 1805
Попередник
Наступник
Flag of the Repubblica Transpadana.svg Транспаданська республіка
Flag of Repubblica Cispadana.jpg Циспаданська республіка
Flag of Piedmont.svg Новара
Grisons-coat of arms.svg Вальтелліна
Італійська республіка (1802-1805) Flag of the Italian Republic (1802).svg

Цизальпійська республіка (італ. Repubblica Cisalpina) — колишня Французька клієнтська республіка в Північній Італії, що існувала у 17971802 роках.

Після битви у Лоді в травні 1796, французький генерал Наполеон I Бонапарт заснував дві держави: одну на південь від річки ПоЦиспаданську республіку, і на північ — Транспаданську республіку. Ці дві колишні провінції Новари були об'єднані у Цисальпійську республіку 29 червня 1797, зі столицею Мілан. Австрія визнала новостворену державу по Кампо-Формійському миру 17 жовтня цього року отримавши в замін залишки Венеціанської республіки.

Загальні дані[ред.ред. код]

Республіка розташовувалась на теренах колишнього Міланського герцогства, Венеціанської республіки на захід від річки Адідже, Герцогства Модена і Реджо, Папської держави, провінції П'ємонт Новари. Республіка мала територію 42 500 км², населення 3 240 000 і складалось з 20 департаментів.

Взаємовідносини зі Швейцарією[ред.ред. код]

Новітній уряд мав за мету об'єднання всієї Італії. Це призвело до напружених відносин зі Швейцарією, яка мала італомовні кантони на південь від Альп. 10 жовтня 1797, французи підтримали повстання в Вальтелліна. Цисальпійська республіка отримала контроль над Кампьоне-д'Італія й Вальтелліна у Граубюндені. Також Цисальпійська республіка спробувала підкорити Луґано, але спроба зазнала невдачу.

Союзний договір[ред.ред. код]

Формально, Цизальпійська республіка була незалежною державою в союзі з Францією, але договір про союз вельми обмежував суверенітет республіки. Французи в дійсності мали контроль над місцевою поліцією, республіка за власний рахунок утримувала французьке військо у 25 000 вояків. Цисальпійська республіка мала також власну армію у 35 000 осіб, які брали участь у французьких військових кампаніях.

4 березня 1798, Директорія представила договір у нижню палату за для ратифікації. Рада не була згодна з умовами і потребувала час на обговорення, перш ніж прийняти будь-яке рішення. Врешті-решт французький генерал Берт'є змусив депутатів прийняти його. Верхня палата відразу відмовилась підписати договір, через те що держава не мала коштів на виконання його. Берт'є пригрозив застосувати війська, але пізніше він був замінений генералом Брюн. Останній, після того, як зробив ротацію депутатів Верхньої і Нижньої палати, отримав підписання договору 8 червня 1798.

Друга Республіка[ред.ред. код]

Республіка була розпущена після поразки Франції від Другої Коаліції в серпні 1799. Вона була окупована російськими (Італійський і швейцарський похід Суворова) і австрійськими військами, які залишили терен республіки лише після червні 1800, коли Наполеон переміг у битві при Маренго. Республіка була відновлена згідно з Люневильським миром від 9 лютого 1801. Республіка окрім колишніх теренів отримала Венето, що була під австрійським кермом і від Папської області — Марке.

24 січня 1802, Цізальпійська республіка змінила свою назву на Італійську республіку, коли сам Наполеон був обраний президентом, за порадою де Талейран-Перігора.

Двома днями пізніше, Бонапарт з'явився в Коллеж де-ла-Трініте (Collège de la Trinité) в Ліоні, де були присутні Мюрат, Берт'є, Луї Бонапарт, Ортенс і Жозефіна де Богарне, і офіційно визнав Італійську Республіку .

Пізніше Італійська Республіка стала Королівством Італія (1805–1814).