Цикламен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цикламен
Cyclamen
Cyclamen
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Dicotyledones)
Ряд: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Мирсінові (Myrsinaceae)
Рід: Цикламен (Cyclamen)
Підрід: Corticata
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cyclamen

Цикламен (лат. Cyclamen) — рід багаторічних трав'янистих рослин, які традиційно класифікуються в родині Первоцвіті (Primulaceae), але в останні роки рекласифікували в родину Мирсінові (Myrsinaceae) (Kallersjo et al. 2000).

Етимологія[ред.ред. код]

Родова назва походить від латинського слова — «круговий», «циклічний» (завдяки правильному круговому відгину віночка).

Поширення[ред.ред. код]

Цикламени поширені в Середземномор'ї, від Іспанії на заході до Ірану на сході, а також у Північно-Східній Африці, включаючи Сомалі. Єдиний представник роду Цикламен, що зустрічається в дикому стані на території України — Цикламен Кузнєцова зберігся тільки біля с. Руське Білогірського району, в Криму на хребті Кубалач. Знаходиться під загрозою зникнення, занесений до Червоної книги України.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина із бульбоподібним м'ясистим коренем, круглими серцеподібними листями, зубчастими по краю, зі сріблястим малюнком на зелених листях. Квітки пониклі, розташовуються, як і листя, на довгих стеблах червоно-коричневого або рожевого кольору.

Цикламен в культурі[ред.ред. код]

Серед культурних цикламенів відомі цикламен кавказький, неаполітанський. Цикламен європейський має дрібні бульби, запашні квітки, не примхливий у вирощуванні, але не знаходить визнання в аматорів через одноманітність відтінків квітів. Найбільше поширення в домашніх умовах вирощування отримав цикламен перський і його гібриди, кольорова гама яких варіює від білих, лососевих, рожевих, червоних, яскраво-червоних до бузкових і фіолетових. Квіти звичайно прості, але зустрічаються гібриди з махровими або гофрованими пелюстками. У розетці однієї бульби може розвинутися одночасно до 15 квіток.

Цвітіння цикламена припадає на жовтень і триває до березня, що робить рослину найпривабливішою в зимовий період часу.

Вирощування і догляд[ред.ред. код]


Цикламен вимагає підтримки спеціальних кліматичних режимів у період цвітіння — оптимальною температурою є 13-17 °C, при якій він буде виганяти бутон за бутоном і цвісти довготривалий час. Освітлення інтенсивне, важливо уникати протягів і перепадів температури.
  • Поливання рослини повинне бути вбогим, але регулярним. Краще використовувати полив через піддон, а якщо ні, то - вода може потрапити на цибулини і викликати загнивання ножок квітів і листового стебла, особливо, якщо в приміщенні висока температура. Цибулини цикламену на одну чверть повинні виглядати над поверхнею землі. По закінченню цвітіння в рослини настає період спокою. У цей час необхідно зменшити полив, але не допускати пересихання ґрунту. Жовтіючі листя і квіти, що відцвітають слід акуратно видалити разом із стеблами під саму цибулину. Рослину в цей період можна залишити в освітленому місці при невисокій температурі, але краще покласти горщик у прохолодне неосвітлене місце, залишивши там до літа, забезпечивши їй дуже рідке поливання. Наприкінці весни обов'язково заглядайте - можуть з'явиться маленькі бруньки - цибулина може прорости й у темряві.
В кінці травня — червня слід дістати квітку, пересадити в новий ґрунт.

Стару землю обережно обтрушують із коріння, цибулину не глибоко саджають у зволожений ґрунт. Засипають землею не повністю - на половину або три чверті її висоти. Можна присипати цибулину всю, щоб прискорився розвиток листів, але після цього обов'язково необхідно пересадити її ще раз, так, щоб цибулина не була засипана ґрунтом. При такій посадці активується ріст квіткових бутонів.


  • Ґрунтова суміш для цикламена повинна бути легкою, помірковано вологою, тому що листочків поки не багато й випаровування вологи невелике. Кращим субстратом є листова земля, перегній, торф і пісок у співвідношенні 3:1:1:1. До початку цвітіння, яке повинне настати не раніше вересня, цикламен бажано підгодувати, але не частіше, чим раз у два-три тижні. Найкраще використовувати повне мінеральне добриво, що містить азот, фосфор і калій. Або спочатку вводити азот і калій по 3 гр на 0,5 літра води, а в період бутонізації додати фосфор 3 гр на 0,5 л. Після обростання новими листочками в цибулині почнуть накопичуватися речовини, необхідні для цвітіння рослини.
  • Освітлення: Чим світліше й прохолодніше місце вирощування цикламена, тим рясніше на ньому розів'ються листя й бутони. Ідеальне місце для вирощування — вікна з північної сторони. У теплій кімнаті цикламени довго не живуть, рано скидають листя. При оптимальному догляді рослина може прожити 23 і 25 років.


  • Розмноження: тільки насіннями, цибулини їх не діляться, скільки б не росли. Насіння сходять дуже важко. Насіння перського цикламена сіють після дозрівання в горщик, добре присипавши землею, оскільки на світлі вони не сходять. Горщик регулярно поливають, щоб ґрунт був постійно вологим. Можна закрити посіви склом. Для пророщення небажана висока температура, оптимальна - 15 — 18 °C. Сходи з'являються приблизно через місяць. Насіння дрібних диких цикламенів для підвищення схожості сіють після сухого зберігання, тобто тримають 3-6 місяців просто в пакеті, а потім роблять із ними так само, як і з перськими. У середній смузі осінні цикламени не встигають утворити насіння. У весняних — насіння дозрівають до середини літа. Сіяти в горщики їх можна восени, не боячись короткого світлового дня. Цикламени, вирощувані в кімнаті, утворюють насіння тільки при штучному запиленні. Сіянці зацвітають на 3-4 рік, коли бульба достатньо збільшиться [1].

Галерея[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  1. Ваш Сад: («Енциклопедія квітів»)