Цикл Бете

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бете (Бете-Вайцзекера) цикл — ланцюжок термоядерних реакцій, внаслідок яких з водню (H) утворюється гелій (He) і виділяється енергія. Частина CNO-циклу. Запропонуваний Г. Бете (1938)^[1][2], та незалежно від нього Карлом Вайцзекером^[3], як можливе джерело енергії звичайних зірок з температурою в центральній частині близько 2·10⁷° градусів.

Цикл (вуглецевий ланцюг) складається з таких реакцій:

• ¹²C + ¹H → ¹³N + γ + 1,95 МеВ (1,3·10⁷ років)
• ¹³N → ¹³C + e⁺ + ν_e + 1,37 МеВ (7 хвилин)
• ¹³C + ¹H → ¹⁴N + γ + 7,54 МеВ (2,7·10⁶ років)
• ¹⁴N + ¹H → ¹⁵O + γ + 7,29 МеВ (3,2·10⁸ років)
• ¹⁵O → ¹⁵N + e⁺ + ν_e + 2,76 МеВ (82 секунди)
• ¹⁵N + ¹H → ¹²C + ⁴He + 4,96 МеВ (1,12·10⁵ років)

Отже, число ядер вуглецю (C) і азоту (N) не змінюється, вони є каталізаторами при перетворенні чотирьох протонів в α-частинку і випромінювання γ-квантів. Бете показав, що у звичайних зірках неможливе утворення ядер, важчих за ядра гелію.

[ред.] Примітки

[ред.] Література

1. Українська радянська енциклопедія
2. H. A. Bethe. «Energy Production in Stars», 1938. (англ.)
3. I. Iben. «Stellar Evolution Within and off the Main Sequence», 1967. (англ.)
4. «Introductory Nuclear Physics», Kenneth S. Krane, John Wiley & Sons, New York, 1988. (англ.)

[ред.] Посилання

• Астрономічний інститут імені В.В.Соболєва

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.