Цимбідіум мечелистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цимбідім мечелистий
Цимбідіум мечелистий (Cymbidium ensifolium) Ботанічна ілюстрація із книги «Edwards's Botanical Register», volume 23 plate 1976, 1837 р.
Цимбідіум мечелистий (Cymbidium ensifolium) Ботанічна ілюстрація із книги «Edwards's Botanical Register», volume 23 plate 1976, 1837 р.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: (Epidendroideae)
Рід: Цимбідіум (Cymbidium)
Підрід: Jensoa
Вид: Цимбідіум мечелистий
Біноміальна назва
Cymbidium ensifolium
Cymbidium ensifolium (L.) Sw., 1799
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Cymbidium ensifolium
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 78740
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cymbidium ensifolium

Цимбі́діум мечели́стий (лат. Cymbidium ensifolium)[1] — вид багаторічних трав'янистих рослин родини Орхідні.

Один з найпоширеніших видів цимбідіумов в кімнатній і садовій культурі.

У Китаї, як садова і кімнатна рослина введений в культуру раніше 500 до н. е. Згадувався в працях Конфуція[2]. У Японії з середніх віків. Вид цінується за його витончені форми, відносно дрібні розміри і приємний і сильний аромат квіток. Найбільше цінуються різновиди з квітками, в яких відсутній червоний пігмент і форми із строкатим листям[3].

Синоніми[ред.ред. код]

Загальний вигляд Цимбідіума мечелистого

За даними Королівських ботанічних садів в К'ю[4]:

  • Epidendrum ensifolium L., 1753
  • Limodorum ensatum Thunb., 1784, nom. superfl.
  • Jensoa ensata (Thunb.) Raf., 1838, nom. superfl.
  • Cymbidium acuminatum M.A.Clem. & D.L.Jones, 1996
  • Cymbidium xiphiifolium Lindl., 1821
  • Cymbidium estriatum Lindl. ex Steud., 1840
  • Cymbidium micans Schauer, 1843
  • Cymbidium albomarginatum Makino in Y.Iinuma, 1912
  • Cymbidium ensifolium f. flaccidior Makino in Y.Iinuma, 1912
  • Cymbidium gyokuchin Makino in Y.Iinuma, 1912
  • Cymbidium gyokuchin var. soshin Makino in Y.Iinuma, 1912
  • Cymbidium koran Makino in Y.Iinuma, 1912
  • Cymbidium niveomarginatum Makino in Y.Iinuma, 1912
  • Cymbidium shimaran Makino in Y.Iinuma, 1912
  • Cymbidium yakibaran Makino in Y.Iinuma, 1912
  • Cymbidium arrogans Hayata, 1914
  • Cymbidium misericors Hayata, 1914
  • Cymbidium rubrigemmum Hayata, 1916
  • Cymbidium gonzalesii Quisumb., 1940
  • Cymbidium haematodes Lindl., 1833
  • Cymbidium ensifolium var. haematodes (Lindl.) Trimen, 1885
  • Cymbidium sinense var. haematodes (Lindl.) Z.J.Liu & S.C.Chen, 2006
  • Cymbidium ensifolium var. misericors (Hayata) T.P.Lin, 1977
  • Cymbidium sundaicum Schltr., 1919
  • Cymbidium siamense Rolfe ex Downie, 1925
  • Cymbidium gyokuchin var. arrogans (Hayata) S.S.Ying, 1977
  • Cymbidium kanran var. misericors (Hayata) S.S.Ying, 1977
  • Cymbidium ensifolium var. rubrigemmum (Hayata) T.S.Liu & H.J.Su, 1978
  • Cymbidium ensifolium var. yakibaran (Makino) Y.S.Wu & S.C.Chen, 1980
  • Cymbidium ensifolium var. xiphiifolium (Lindl.) S.S.Ying, 1990

Природні різновиди[ред.ред. код]

Cymbidium ensifolium subsp. ensifolium
Ботанічна ілюстрація із книги «The botanical register» vol.7, 1821 р.

За даними Королівських ботанічних садів в К'ю[4]:

Природні гібриди[ред.ред. код]

  • Cymbidium ×oblancifolium Z. J. Liu & S. C. Chen, 2000 (= Cymbidium ensifolium × Cymbidium lancifolium)

Етимологія й історія опису[ред.ред. код]

Вперше був знайдений в 1778 році Джоном Фотером. Цей вид був вперше описаний в 1799 році Шварцем.

Китайська назва — 建兰[5].

Біологічний опис[ред.ред. код]

Листя довге і жорстке.

Пагін симподіального типу.

Псевдобульби слабо розвинені, яйцевидні 1,5—2,5 × 1—1,5 см, повністю приховані піхвами 3—4 (до 6) листя.

Коріння м'ясисте, довге.

Суцвіття базальне, вертикальне, 15-67 см завдовжки, 3-9 (рідше 13[5]) квіткова китиця.

Квітки не в'януть 2-3 тижні[2], сильно і приємно ароматні, 3-5 см в діаметрі. Пелюстки і чашолистки солом'яно-жовті з зеленим з 5-7 різною мірою вираженими поздовжніми жилками червоного або червоно-коричневого кольору. На пелюстках часто є червоно-коричневі плямочки і центральна жилка виражена більш явно. Губа блідо-жовта, зелена, іноді біла з червоно-коричневими жилками і плямами.

Від Cymbidium sinense відрізняється матовими і більш вузьким листям (не більше 1-1,5 см завширшки), середній листочок зовнішнього кола оцвітини зазвичай більше 3 см довжиною, бічні листочки внутненнего кола оцвітини не відігнуті, вперед спрямовані, закривають з боків колонку . Середня частка губи 12-16 мм завдовжки.

Від Cymbidium kanran відрізняється більш широкими пелюстками[6].

Ареал, екологічні особливості[ред.ред. код]

[[Файл:Cymbidium ensifolium - Curtis' 42 pl. 1751 (1815).jpg|міні|250пкс|ліворуч|Ілюстація Цимбідіума мечелистого]] Японія, Китай, В'єтнам, Камбоджа, Лаос, Суматра, Ява[7], Індія, Індонезія, Малайзія, Папуа Нова Гвінея, Шрі Ланка, Таїланд[8].

Наземна рослина або літофіт. Рідколісся, трав'янисті схили, на висотах 600–1800 метрів над рівнем моря[9]. За іншими даними зустрічається на висотах 300-3000 метрів над рівнем моря[10].

За даними китайських авторів цвіте з червня по жовтень[9], за іншою інформацією: взимку — на початку весни[3], в кінці літа — початку осені[2] або в травні — червні[11].

Відноситься до числа видів, що охороняються (II додаток CITES)[8].

У культурі[ред.ред. код]

У відношенні температурного режиму вид пластичний. Оптимальна середня річна денна температура 30 °C, нічна 25 °C, зимова температура вдень 25 °C, вночі 20 °C. При більш прохолодному утриманні (20/15 °C) сповільнюється темп росту пагонів і кількість суцвіть[12].

Максимальні \ мінімальні температури (°С)[13]:

Відносна вологість повітря в місцях зростання виду: 62 — 78 %.

Рослини вимагають притінення від прямих сонячних променів в середині дня.

Через довгі і потужні корені, рослини містять у високих спеціально зроблених для цимбідіум горщиках, що нагадують за формою вазу. При культивуванні рослин у звичайних горщиках спостерігається менш інтенсивне цвітіння.

Субстрат: суміш дрібного щебеню або шматочків лави, кори сосни, коріння Осмунда, деревного вугілля і сфагнуму відрізняється хорошою повітропроникністю. Під час посадки особлива увага приділяється відсутності порожнеч в горщику.

Співвідношення окремих компонентів субстрату залежить від мікро-і макрокліматичних умов. Деякі квітникарі Азії, що живуть у країнах з теплим кліматом використовують як субстрат тільки кам'янисті суміші. Для країн з холодною зимою рекомендується субстрат включає органічні компоненти. Щільність грунтової суміші повинна бути така, щоб вода при поливі повністю просочувалася крізь весь субстрат протягом 10 секунд.

Полив рівномірний протягом усього року. Взимку полив скорочують.

Пересадка проводиться весною, один раз на 2-3 роки[14].

Цимбідіум мечелистний є одним з батьків популярного і простого в культурі грекса Cymbidium Golden Elf[2].

Хвороби та шкідники[ред.ред. код]

Шкідники[ред.ред. код]

Павутинні кліщі із внутрішнього боку листка рослини

Захворювання[ред.ред. код]

  • Гнилі
    • Чорна гниль
    • Коренева гниль
    • Коричнева гниль
    • Фузаріозна гниль
    • Сіра гниль
  • Антракноз
  • Іржа
  • Плямистість листя
  • Віруси
  • Неінфекційні захворювання
    • Нерівномірний полив
    • Перегрів внаслідок надмірного сонячного освітлення
    • Застосування пестицидів
    • Незбалансоване харчування і помилки культури вирощування можуть викликати різноманітні плямистості листя, всихання верхівок листя, відмирання коренів та інші ураження тканин.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Назва «Цимбідіум мечелистний» використано в книзі Черевченка Т. М. Трапічні й Субтрапічні орхідеї — Київ: Наукова думка, 1993.
  2. а б в г Ned Nash. Cymbidium ensifolium. Журнал американської орходологічної спілки. Вересень 1996.
  3. а б Cymbidium species
  4. а б World Checklist of Cymbidium ensifolium. The Royal Botanic Gardens, Kew.
  5. а б Flora of China
  6. Аверьянов Л. В. Визначник орхідних (Orchidaceae Juss.) В'єтнаму. — СПб.: 1994. — 432 с.
  7. Цимбідіум мечелистий видовой нарис на сайті Internet Orchid Species Photo Encyclopedia
  8. а б Цимбідіум мечелистий на сайті Tropicos.org. Missouri Botanical Garden.
  9. а б Chen Singchi, Tsi Zhanhuo, Luo Yibo. Native Orchids of China in Colour. Elsevier Science Ltd. 1999, 416
  10. David Du Puy, Phillip Cribb. The Genus Cymbidium (Kew Botanical Magazine Monograph). Royal Botanic Gardens, 2007
  11. Черевченко Т. М. Тропічні й субтропічні орхідеї — Київ: Наукова думка, 1993.
  12. Lee, N. and Lee, C.Z. 1993. GROWTH AND FLOWERING OF CYMBIDIUM ENSIFOLIUM VAR. MISERICORS AS INFLUENCED BY TEMPERATURE. Acta Hort. (ISHS) 337:123-130
  13. Charles and Margaret Baker. Orchid Species Culture.
  14. Cymbidium Culture and Growing Tips

Джерела[ред.ред. код]

  • Аверьянов Л. В. Визначник орхідних (Orchidaceae Juss.) В'єтнаму. — СПб.: 1994. — 432 с.
  • Черевченко Т. М. Тропічні й субтропічні орхідеї — Київ: Наукова думка, 1993.
  • David Du Puy, Phillip Cribb. The Genus Cymbidium (Kew Botanical Magazine Monograph). Royal Botanic Gardens, 2007
  • Chen Singchi, Tsi Zhanhuo, Luo Yibo. Native Orchids of China in Colour. Elsevier Science Ltd. 1999, 416. ISBN 7030069633
  • Giraud M, 1999, Cymbidium ensifolium (L.) Swartz. Orchidophile. 30. (136): 69-71
  • Easton A, 1983, Cymbidiums: the species behind the hybrid. Orchid Rev., 91. (1078): 238–240
  • Henry AN, Swaminathan MS, 1982, Five rare orchids from southern India. Indian J. Forest., 5. (1): 78-80

Посилання[ред.ред. код]


Цимбідіум (Cymbidium)
ICON for template of Cymbidium.png

ЦимбідіумЦимбідіум алоелистийЦимбідіум двоцвітнийЦимбідіум жолобчастийЦимбідіум мечелистийБлагородна орхідеяCymbidium kanranЦимбідіум ланцетолистийЦимбідіум тигровийЦимбідіум ТрейсіCymbidium chloranthumCymbidium aestivum