Ципріан Каміль Норвід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ципріан Каміль Норвід

Ципріан Каміль Норвід (пол. Cyprian Kamil Norwid, *24 вересня 1821 — †23 травня 1883) — польський письменник, маляр і скульптор.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у маєтку матері, селі Лясково-Глухи, за 40 км на північний схід від Варшави. Батько походив із збіднілої шляхетської родини. Мати померла у квітні 1825 року. У липні 1835 у варшавські боргові тюрмі померає батько. У 1837 році залишає п'ятий клас гімназії та переходить до приватної школи живопису. У 1840 році дебютує в друкованих засобах. В 1842 році Норвід виїхав до Дрездена, офіційно — для вдосконалення у скульптурному мистецтві, й залишився в еміграції. Жив у Венеції та Флоренції, в 1844 році перебував у Римі, потім в Берліні відвідував лекції в університеті і збори польських емігрантів. В 1846 році був арештований і висланий з Пруссії. Жив у Брюсселі, потім у Римі, де познайомився з Адамом Міцкевичем та Зигмунт Красіньскім.

В 18491852 проживав у Парижі, познайомився з Юліушем Словацьким та Фредеріком Шопеном, також з І . С. Тургенєвим та А. І. Герценом. Терпів нужду, страждав від нерозуміння критики та непорозумінь у стосунках з людьми. Поступово втрачав зір і слух.

Рукопис вірша Норвіда «Рояль Шопена»

За сприяння Владислава Замойського в листопаді 1852 року виїхав до США. В 1853 році влаштувався в майстерні графіка в Нью-Йорку. Дізнавшись про початок Кримської війни, намагався повернутися до Європи. Повернувся влітку 1854 року до Лондона, заробляв на життя випадковими роботами. Після повернення до Парижа зміг опублікувати кілька творів. З лютого 1877 року жив у польському благодійному притулку на околиці Парижа Іврі, де й помер. Прах поета було перенесено до спільної могили невідомих польських громадян на кладовищі Монморансі під Парижем.

Творчість[ред.ред. код]

Автор новел («Ad leones!», 1883, та ін), поем, драм. Серед найкращих творів Норвіда — поетичний цикл «Vade mecum» (18651866), філософська поема «A Dorio ad Phrygium» (1871), трагедії «За лаштунками» (18651866), «Клеопатра» (Kleopatra i Cezar, 18701872), «Перстень великосвітської дами» (Pierścień Wielkiej Damy, czyli Ex- machina Durejko, 1872).

За життя була опублікована незначна частина його поетичного й прозового доробку (багато творів втрачено). Визнання отримав посмертно, насамперед після того, як польський критик Зенон Пшесмицкий «відкрив» його в 1904 році й розпочав публікацію його творів та статей про творчість Норвіда. Норвіда зараховують до найбільших польських поетів поряд з Міцкевичем та Словацьким.

Повне зібрання творів вийшло в одинадцяти томах (Варшава, 19711976).

« У польській поезії XIX століття Норвід займає особливе місце як творець, що відійшов від романтичного стилю А. Міцкевича і Ю. Словацького і започаткував інтелектуальну лінію, котра знайшла свій розвиток в творчості найбільших польських поетів XX століття. Норвіда можна назвати предтечею ускладененої, диктованої не почуттями серця, а стражданнями розуму поезії Т. Ружевича, З. Герберта, Ч. Мілоша, В. Шимборської.  »
Дмитро Павличко[1]

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Норвід Ципріян. Поезії / пер. з пол. -- К.: Дніпро, 1971.--192 с. (Серія "Перлини світової лірики")

Твори Ципріана Каміля Норвіда українською мовою перекладали Дмитро Павличко, Анатолій Глущак.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Цитату Д. Павличка наведено за виданням Польський літературний вітраж / Переклади Анатолія Глущака. — Одеса: видавництво Маяк, 2007. — с. 10.

Джерела[ред.ред. код]

  • Польський літературний вітраж / Переклади Анатолія Глущака. — Одеса: видавництво Маяк, 2007. — с. 10-12.