Цистерціанці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб ордену цистерціанців.
Абатство де-Понтені, засноване у 1114 році.

Цистерціанці, цистеріанці, бернардинці (лат. Ordo Cisterciensis, OCist) — члени споглядального католицького ордену, заснованого у Франції ченцями-бенедиктинцями в 1098. Гасло — лат. Cistercium Mater Nostra.

Загальний опис[ред.ред. код]

Перший монастир у Цистерціумі, Бургундія, організував абат Робер. Вплив чину значно зріс після реорганізації його діяльності абатом Бернаром Клервоським (звідси друга назва). У 1119 році був затверджений Папою Римським статут. У XIII-XIV століттях орден став одним із найвпливовіших серед католицьких чернечих чинів. У цей період існувало 700 монастирів у всіх країнах Європи. Діяльність поширювалась й на Україну. У XVIII-XIX століттях більшість монастирів було ліквідовано.

Назва «цистерціанці» походить від першої обителі ордену — монастиря Цистерціум, що був заснований у 1098 р. на місці поселення Сіто в Бургундії. Поширеніша назва «білі монахи» зумовлена білим (світло-сірим) чернечим одягом служителів ордену.

Бібліотеки цистерціанців були найбагатшими зібраннями давніх рукописів з усієї ойкумени, а хрестові походи на Ближній Схід та реконкіста в Іспанії, де християнський світ зустрічався з мусульманським, доповнювали давні знання досягненнями ісламського Сходу.

У 1577 році з ордену виділилася група, що мала суворіший устав — фельянтинці (лат. Ordo Fulienses), котра була остаточно відділена в 1592 папою Сикстом V.

У 2005 році цистерціанці нараховували 1 470 ченців, з котрих 717 були священнослужителями. Ордену належало 87 закладів.

На сьогодні цистерціанці розділені на — цистерціанців «спільної» (власне цистерціанців) і «суворої» традиції (траппістів). За даними на 2009 р., цистерціанській орден «спільної» традиції об'єднує 122 громади і більше 1 900 ченців і черниць у всьому світі, тоді як у цистерціанців «суворого режиму» налічується 175 громад і приблизно 3 600 ченців — чоловіків і жінок.

У 1998 р., з нагоди 900-ї річниці поставлення Робера де Молесма абатом монастиря Сіто в Бургундії (Франція), головної обителі ордену, що дала йому назву, Папа Римський Йоан Павло II закликав до возз'єднання дві гілки цистерціанців.[1]

Вплив на суспільство, економіку[ред.ред. код]

Монастирі цистерціанців ставали осередками економічного розвою навколишніх незайманих територій. Завдяки масовому чернечому служінню, фізична праця, яку вважали в часи пізньої античності негідною справою, втратила недобру славу й стала суспільним моральним обов'язком.

Цистерціанці створили принципово новий тип організації християнських ченців — орден (1118 р.), метою якого стала внутрішня економічна колонізація Центральної та Східної Європи.

Діяльність цистеріанців виходила за межі власне церковних, релігійних справ. Так цистерціанці у XII — XIII ст. заклали підвалини промислового освоєння головних рудних родовищ Центральної Європи, створили базу гірничо-металургійних знань і культурних традицій гірників.

Відомі діячі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  2. Erlande-Brandenburg, Alain (1995). The Cathedral Builders of the Middle Ages. Thames & Hudson Ltd. ISBN 0-500-30052-6 ISBN 978-0-500-30052-7. (англ.)
  3. Clarke, Howard B.; Dent, Sarah; Johnson, Ruth (2002). Dublinia: The Story of Medieval Dublin. Dublin: O'Brien. ISBN 0-86278-785-8. (англ.)
  4. Dykes, D.W. (1980). Alan Sorrell: Early Wales Re-created. National Museum of Wales. ISBN 0 7200 02281. (англ.)
  5. Gimpel, Jean, The Medieval Machine: The Industrial Revolution of the Middle Ages (New York, Penguin, 1976) (англ.)
  6. Logan, F. Donald, A History of the Church in the Middle Ages. (англ.)
  7. Tobin, Stephen. The Cistercians: Monks and Monasteries in Europe. The Herbert Press, LTD 1995. ISBN 1-871569-80-X. (англ.)
  8. Watt, John, The Church in Medieval Ireland. University College Dublin Press; Second Revised Edition (May 1998). ISBN 1-900621-10-X. ISBN 978-1-900621-10-6. (англ.)
  9. Woods, Thomas, How the Catholic Church Built Western Civilization (2005), ISBN 0-89526-038-7. (англ.)