Цистит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цистит
МКХ-10 N30
DiseasesDB 29445
MeSH D003556

Цисти́т — це запалення слизової оболонки сечового міхура, що супроводжується частими позивами до сечовипускання, під час якого відчувається біль, свербіння, печія.

Хвороба виникає внаслідок проникнення у сечовий міхур інфекції. Збудниками циститу є — кишкова паличка, стафілококи та стрептококи. Спостерігається при сечокам'яній хворобі, та інших захворюваннях. Розвиткові циститу сприяють переохолодження тіла, вживання прянощів, копченостей, алкоголю тощо.

Симптоми[ред.ред. код]

Основною ознакою є часте болісне сечовипускання. Хворобливі позиви супроводжуються виділенням невеликої кількості сечі. Сеча каламутна, іноді містить видимі гнійні нитки та пластівці. Наприкінці сечовипускання з'являється печія, іноді виділяється крапля крові. Температура субфебрильна.

Лікування[ред.ред. код]

Антибiотики широкого спектру дії (наприклад, Офор), свічки з беладонною, фiтопрепарати з уросептичним ефектом. Інстилляція та промивання сечового міхура слабким розчином нітрата срібла або розчином фурациліну. Лікування основного захворювання, що викликало цистит.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.