Ціанокобаламін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ціанокобаламін
Cobalamin.png
Cobalamin - CCDC 713291.png
Систематична назва (IUPAC)
α-(5,6-dimethylbenzimidazolyl)cobamidcyanide
Ідентифікатори
Номер CAS 68-19-9
Код ATC B03BA01
PubChem 5479203
DrugBank DB00115
Хімічні дані
Формула C63H88CoN14O14P 
Мол. маса 1355.37 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність легко всмоктується в дистальній половині клубової кишки
Зв'язування Дуже висока спеціальними транскобаламіновими білками плазми.
Зв'язування гідроксікобаламіну трохи вище, ніж ціанокобаламіну.
Метаболізм печінковий
Період напіврозпаду Приблизно 6 днів
(400 днів в печінці)
Виділення нирка
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

POM(UK) OTC(US)

Використання оральне, внутрішньовенне, внутрішньом'язове

Ціанокобаламі́н — найчастіша синтетична форма, що містить молекули вітаміну В12 (кобаламін), здатні бути конвертовані людським організмом в активні форми вітаміну В12. Цианокобаламін не виробляється в організмі людини.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Антианемічний вітамін, необхідний для нормального кровотворення. Відіграє важливу роль у використанні організмом амінокислот та фолацину, в утворенні холіну та нуклеїнових кислот, нормалізації жирового обміну в печінці.

Метилкобаламін є однією з форм вітаміну В12. Фізично він схожий на інші форми вітаміну В12, має вигляд темно-червоних кристалів, які вільно розчиняються до вишневого кольору у воді.

Добова потреба в ньому організму людини становить 3 мкг; вагітних і жінок, які годують немовлят груддю, — до 4 мкг. Синтез кобаламінів у природі здійснюється виключно мікроорганізмами. Тваринні і рослинні клітини такої властивості не мають. Ціанкобаламін відсутній в рослинній їжі. Основні харчові джерела вітаміну — печінка, м'ясо (у ньому кобаламіну в 20 разів менше, ніж у печінці), морські продукти (краби, лососеві, сардини), молоко, яйця. Ціанкобаламін всмоктується в кишечнику після сполучення в шлунку з так званим «внутрішнім фактором» і нагромаджується в печінці. Нестача ціанокобаламіну в організмі спостерігається при вживанні переважно рослинної їжі, а також у разі анацидного гастриту, резекції шлунка та кишечника, при тяжких формах ентероколіту та ін. У педантичних вегетаріанців, які виключають з їжі не лише м'ясні, але і молочні продукти, врешті решт розвивається В12-дефіцитна анемія.

Гіповітаміноз[ред.ред. код]

Недостатність кобаламінів виникає внаслідок низького вмісту їх у їжі при вегетаріанській дієті і особливо — при голодуванні. Особливе значення має порушення всмоктування вітаміну при гастритах зі зниженою кислотністю (у випадках порушення утворення внутрішнього фактора Касла), оперативному видаленні шлунка або клубової кишки.

Гіповітаміноз виявляється злоякісною мегалобластичною анемією, або анемією Аддісона — Бірмера. Це захворювання залишалося смертельним до 1926 р., коли вперше для його лікування застосували сиру печінку. Аналогічне порушення кровотворної функції спостерігається при недостатності фолієвої кислоти. Крім цього, вражаються задні і бічні стовбури спинного мозку внаслідок порушення синтезу мієліну; дегенеративні зміни відмічаються також у ПНС і головному мозку. Неврологічна симптоматика зводиться до парестезій, відчуття оніміння кісток і стоп, нестійкості ходи, ослабленню пам'яті аж до сплутаності свідомості.

Функції[ред.ред. код]

  • перетворення фолатів в активні форми;
  • перетворення гомоцистеїна в метіонін;
  • метаболізм жирів;
  • синтез ДНК;
  • синтез мієліну;
  • антиоксидант (підтримує низький рівень глутатіона).

Підвищена небезпека дефіцитних станів[ред.ред. код]

Наслідки дефіцитних станів[ред.ред. код]

  • погіршення клітинної реплікації веде до атрофії і запалення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, а це в свою чергу веде до зменшення абсорбції корисних речовин;
  • анемія, супроводжується слабкістю, віддишкою;
  • зниження продукції тромбоцитів може збільшити ймовірність розвитку внутрішніх кровотеч;
  • порушення розвитку лейкоцитів знижує імунітет;
  • дратівливість, погана пам'ять, збудження, психоз, депресія;
  • оніміння і поколювання в руках і ступнях, втрата чутливості, нерівномірні рухи, погана мускулатурна координація, нерівна хода.

Див. також[ред.ред. код]

Кобаламін

Джерела[ред.ред. код]

  • Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5