Ілля Чавчавадзе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілля Григорович Чавчавадзе
ილია ჭავჭავაძე
Фотографія Іллі Чавчавадзе, автор Олександр Ройнішвілі
Фотографія Іллі Чавчавадзе, автор Олександр Ройнішвілі
Дата народження: 27 жовтня (8 листопада) 1837(1837-11-08)
Місце народження: Кварелі, Кахеті, Грузія
Дата смерті: 30 серпня (12 вересня) 1907(1907-09-12) (69 років)
Місце смерті: Ціцамурі, біля Мцхета
Національність: грузин
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія
Мова творів: грузинська, російська
Рід діяльності: поет, перекладач, публіцист,
літературознавець


Ілля́ Григо́рович Чавчава́дзе (груз. ჭავჭავაძე, ილია; 27 жовтня (8 листопада) 1837(18371108) — †30 серпня (12 вересня) 1907) — грузинський діяч і письменник. Основоположник критичного реалізму в грузинській літературі. Один з активних діячів національно-визвольного руху Грузії. Убитий агентами царської поліції.

Бував в Україні й у редагованих ним видавництвах популяризував твори Т. Шевченка. Твори Чавчавадзе перекладали Б. Грінченко, П. Грабовський, П. Тичина, П.Осадчук та інші.

Твори: поеми «Ронпі Како» (1860), «Видіння» (1872–1873), «Відлюдник» (1883); повісті «Чи ж він людина?» (1859–1863), «Розповідь жебр» (1873), «Вдова Отарашвілі» (1887).

Канонізований у Грузинській православній церкві (1987), згадування 2 серпня.

Література[ред.ред. код]