Чаковський Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чаковський Олександр Борисович
Чаковский Александр Борисович
Дата народження 13 (26) серпня 1913(1913-08-26)
Місце народження Санкт-Петербург
Дата смерті 17 лютого 1994(1994-02-17) (80 років)
Місце смерті Москва
Національність єврей
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Мова творів російська
Рід діяльності прозаїк, публіцист
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр роман, повість
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки
Ленінська премія Державна премія СРСР Сталінська премія
Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих

Чако́вський Олекса́ндр Бори́сович (13 (26) серпня 1913(19130826) — 17 лютого 1994) — радянський письменник, сценарист і публіцист. Герой Соціалістичної Праці (1973).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 13 (26) серпня 1913(19130826) року в місті Санкт-Петербург у сім'ї лікаря. Єврей[1]. Дитячі роки провів у Самарі, де у 1930 році закінчив середню школу.

Переїхав до Москви, працював монтером на електромеханічному заводі. Тоді ж розпочав друкуватись у багатотиражній газеті. Згодом навчався на вечірньому відділенні юридичного інституту й працював у штаті редакції газети Московського військового округу «Красный воин» (Червоний воїн).

У 1938 році закінчив літературний інститут імені М. Горького, пізніше — аспірантуру Московського інституту історії, філософії та літератури.

Учасник німецько-радянської війни з січня 1942 року. Майор адміністративної служби О. Б. Чаковський був письменником газети Волховського фронту «Фронтовая правда» (Фронтова правда). Навесні 1942 року в якості спеціального кореспондента газети знаходився у блокадному Ленінграді. У 1944 році переведений до газети 3-го Прибалтійського фронту «За Родину!» (За Батьківщину!).

По закінченні війни перебував у творчому відрядженні на Південному Сахаліні та Курильських островах.

У 1951 році відвідав Корею, де тоді йшла війна.

У 1955–1962 роках обіймав посаду головного редактора журналу «Иностранная литература» (Іноземна література). У 1962 році створив і очолив «Литературную газету» (Літературна газета), на посаді головного редактора якої перебував до 1988 року.

З 1962 року — секретар правління Спілки письменників СРСР.

Член ЦК КПРС у 1986–1990 роках, обирався депутатом Верховної Ради СРСР 7-9 скликань (1966–1989).

Мешкав у Москві, де й помер 17 лютого 1994 року. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Твори[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • «Це було в Ленінграді» (трилогія):
    • Військовий кореспондент (1944);
    • Ліда (1946);
    • Мирні дні (1947).
  • «У нас вже ранок» (1949).
  • «Шляхи, які ми обираємо» (1960).
  • «Блокада» (1968–1975).
  • «Перемога» (1978–1981, екранізований).
  • «Незакінчений портрет» (1984).
  • «Нюрнберзькі привиди» (1990).

Повісті[ред.ред. код]

  • «Луїза Мішель» (1940).
  • «Хван Чер стоїть на варті» (1952).
  • «Рік життя» (1957).
  • «Світло далекої зорі» (1963, екранізована).

Публіцистика[ред.ред. код]

  • «Анрі Барбюс: літературний портрет» (1940).
  • «Мартін Андерсен-Нексе» (1940).
  • «Кого фашисти зпалюють (сторінки з життя Генріхі Гейне)»(1941).
  • «Література, політика, життя» (1982).

Драматургія[ред.ред. код]

  • «Дорогами життя».
  • «Час тревог» (1965).
  • «Наречена» (1966).

Кіносценарії[ред.ред. код]

Нагороди і почесні звання[ред.ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1973 року за видатні заслуги у розвитку радянської літератури, плідну громадську діяльність Чаковський Олександр Борисович удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот».

Також нагороджений трьома орденами Леніна, орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки (15.02.1944), медалями.

Премії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]