Чалчихуїтл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чальчихуїтль — ацтецька назва жадеїту (мовою науатль)[1], або його відміни — хлоромеланіту; інколи бірюзи[2][3].

Чальчихуїтль ацтекський — мінерал онікс білого або зеленого кольору з Мексики. Ацтеки особливо шанували цей камінь і використовували його як матеріал для прикрас вельмож, зокрема, імператорської сім'ї. Вперше згадує цей камінь монах Бернардіно де Саагун (Bernardino de Sahagún) у третьому томі своєї монументальної праці про культуру ацтеків «Загальна історія речей Нової Іспанії» (відомій як Флорентійський кодекс), написаному у 1530 р. Іспанські літописці були вражені яскравим зеленим кольором каменю і величезним значенням, яке надавали йому тубільці. У літописах цей мінерал називають смарагдовим.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Chālchihuitl. www.mindat.org. Процитовано 21 серпня 2022.
  2. Chalchihuitl (of Blake). www.mindat.org. Процитовано 21 серпня 2022.
  3. Palache, C., Berman, H., & Frondel, C. (1951), The System of Mineralogy of James Dwight Dana and Edward Salisbury Dana, Yale University 1837—1892, Volume II. John Wiley and Sons, Inc., New York, 7th edition, revised and enlarged, 1124 pp.: 950.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]