Чамалинська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чамалинська мова Чамалалдуб мичІчI |
|
|---|---|
| Поширена в: | Дагестан |
| Регіон: | Цумадинський район |
| Носії: | 2,355 |
| Класифікація: | Північно-кавказька сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
| ISO 639-2 | cau |
| ISO 639-3 | sji |
Чамалинська мова (самоназва Чамалалдуб мичІчI) — мова чамалів.
Згідно з даними перепису населення Росії 2002 року, чамалинською мовою володіли 2 355 осіб (переважно в Цумадинському районі Дагестану).
Розрізнюють 2 взаємозрозумілі діалекти:
- гакваринський (чамалинський): говірки сіл Верхнє і Нижнє Гакварі, Агвалі, Річаганіх, Гадирі, Кванхі.
- гігатлинський (перехідний між чамалинською та годоберинською мовою): села Гігатль і Гігатль-Урух.
Мова є безписемною. Чамалинці використовують аварську і російську мови як літературну. Чамалинська мова є ергативною. Іменник має 5 класів.
Перші свідчення про мову з'являються в другій половині 19 століття. В 1890 р. П.К. Услар в листі до А.А. Шефнера навів приклади числівників (1-11 і десятки до 100). В 1895 р. Родеріх фон Еркерт навів 55 фраз гігатлинського діалекту, порівнюючи їх з ботлиською та тиндинською мовами. В 1999 р. вийшов чамалинсько-російський словник П. Т. Магомедової.
