Чане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Чане́ (ісп. Chané) — у минулому велика етнічна група у складі араваков, що проживала на рівнинах між Чако і Андами на півночі сучасної Аргентини і півдні Болівії. Мігрували в регіон Великого Конуса разом із низкою інших аравакськіх народів близько 500 р. до н. е. В наш час існують невеликі громади, що зазнали сильного впливу народу гуарані.

Історія[ред.ред. код]

Чане створили неолітичну культуру з щільно населеними селами, культивували кукурудзу, арахіс, бавовну і гарбуз, створили оригінальну кераміку, а також графічні зображення, виявлені археологами в околицях сучасних міст Санта-Крус-де-ла-Сьєрра, Самайпати, Портачуело, Вальє-Абахо, Окінава, Коток, Ель-Парі, Матарал і Варнес. Також створювали дерев'яні маски та одяг з тканини.

Чане були мирною культурою, торгували з носіями мови кечуа (які сформували пізніше імперію інків) і з іншими аравакськіми племенами. Імперія інків і чане уклали пакт для спільної боротьби проти південних сусідів - племен гуарані, яких інки називали «чірігуано». Гуарані постійно здійснювали набіги на землі чане, і ще до іспанської конкісти вони розгромили об'єднані сили чане та інків і захопили територію, де проживали чане, аж до Сибірського хребта. Частина чане була обернена в рабство, інша частина мігрувала на менш родючі землі на південний схід від колишніх земель проживання. Багато жінок з племені чане були взяті в дружини індіанцями-гуарані, і це поклало початок асиміляції чане. В колоніальний період чане, в тому числі і котрі перейшли на мову гуарані, піддалися асиміляції європейцями.

Поширення чане[ред.ред. код]

У наш час існують дві невеличкі громади чане - в Болівії в регіоні Ісосог поблизу міста Санта-Крус-де-ла-Сьєрра, і в Аргентині в округах Якуі і Че-Ренда поблизу міста Тартагаль. В обох випадках чані піддалися впливу носіїв мов і культур гуарані, проте донині зберігають свою ідентичність. Інші нащадки чане були асимільовані спочатку гуарані, потім іспанцями і європейськими переселенцями наступних хвиль.

Посилання[ред.ред. код]