Чаплеві
Чаплеві | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чепура велика
(Egretta alba) | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Роди
| ||||||||||||
16—17, див. текст | ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
Чаплеві (Ardeidae) — родина птахів ряду Лелекоподібних (Ciconiiformes). Прибережні птахи великих і середніх розмірів з довгим дзьобом, шиєю та ногами.
Морфологічні ознаки
Птахи від крупних до дрібних розмірів: сіра чапля масою до 2 кг, індійський бугайчик — близько 100 г. Характерна довга шия, у якій до 20 видовжених хребців; особливості будови шиї обмежують бічні рухи та визначають здатність різко згинати та розгинати її, діючи дзьобом, як списом. Дзьоб довгий, конічний, загострений та стиснутий з боків, з наскрізними ніздрями та довгим, тонким язиком. Кігті лап довгі, на внутрішньому боці середнього пальця є зазубрини у вигляді гребінця. Куприкова залоза у чаплевих розвинута слабко, та для попередження оперення від намокання виробляється так званий порошковий пух, що виділяється пудретками — особливими ділянками шкіри на грудях, попереку та (рідше) на череві. З пудреток безперервно ростуть особливі розгалужені та крихкі пухові пера, вершини яких постійно обламуються, утворюючи пудру, що нагадує тальк. Гребінцем середнього пальця птахи зішкрібають пудру з пудреток та поширюють по оперенню, яке завдяки цьому не намокає. Крило тупе, першорядних махових пер 11, хвіст короткий, прямий з 5—6 пар стернових пер.
Літають повільно, при цьому витягують лапи назад, а шию втягують та вона виглядає S-подібно, чим відрізняються у польоті від схожих на них лелек, ібісів та косарів, які, навпаки, витягують шию.
Біологія
Моногами. Гніздяться переважно великими колоніями, іноді змішаними з іншими видами даної родини та бакланами. Гнізда будують на деревах великих кущах, заломах очерету, рідше на землі. Кладка у крупних видів складається з 2—5 зеленувато-блакитних яєць, у дрібних — до 9. Кількість відкладених яєць варіює по роках та залежить від географічного положення. У птахів, які мешкають в екстремальних умовах, кладки більші (ймовірно, цим компенсується велика загибель молодих птахів). Насиджують обидва члени пари. Тривалість інкубації 17—30 днів. Пташенята вилуплюються голими або з рідким пухом та не повністю відкритими очима. На початку постембріонального періоду самка обігріває та захищає пташенят, а годує їх самець, в подальшому корм приносять обидва партнери. Пташенята залишаються у гнізді до 4—5 тижнів у дрібних видів та до 8 у великих видів.
Живляться дрібними хребетними та безхребетними тваринами.
Систематика
Родина включає 16—17 родів:
- Cochlearius — 1 вид
- Tigriornis — 3 види
- Zonerodius — 1 вид
- Zebrilus — 1 вид
- Бугайчик (Ixobrychus) — 8 видів
- Бугай (Botaurus) — 4 види
- Квак (Nycticorax) — 2 види
- Gorsachius — 4 види
- Butorides — 3 види
- Agamia — 1 вид
- Pilherodius — 1 вид
- Жовта чапля (Ardeola) — 6 видів
- Єгипетська чапля (Bubulcus) — 1—2 види
- Чапля (Ardea) — 11—17 видів
- Syrigma — 1 вид
- Чепура (Egretta) — 7—13 видів
Посилання
- Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М.: Агропромиздат, 1991. — 311 с.
- Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Смогоржевський Л. О. — К.: Наукова думка, 1979. — 188 с.