Чаплине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Чаплине
Chaplino gerb.gif
Герб
станція Чаплине
станція Чаплине
Чаплине
Розташування міста Чаплине
Країна Україна Україна
Область/АРК Дніпропетровська область
Район/міськрада Васильківський район
Рада Чаплинська селищна рада
Код КОАТУУ: 1220755700
Картка на сайті ВР Чаплине 
Основні дані
Засноване у 1881-1884 роки
Статус із 1938 року
Площа 4.37 км²
Населення 3928 (01.01.2011)[1]
Густота 899 осіб/км²
Поштовий індекс 52663, 52664
Телефонний код +380 5639
Географічні координати 48°07′42″ пн. ш. 36°14′19″ сх. д. / 48.12833° пн. ш. 36.23861° сх. д. / 48.12833; 36.23861Координати: 48°07′42″ пн. ш. 36°14′19″ сх. д. / 48.12833° пн. ш. 36.23861° сх. д. / 48.12833; 36.23861
Висота над рівнем моря 170 м
Водойма Чаплина
Відстань
Найближча залізнична станція: Чаплине
До райцентру:
 - фізична: 19 км
 - залізницею: 21 км
 - автошляхами: 21 км
До обл. центру:
 - фізична: 96 км
 - залізницею: 118 км
 - автошляхами: 124 км
Селищна влада
Адреса смт Чаплине, вул. К. Лібкнехта, тел. 26, 9-36-06
Голова селищної ради Безуглий Олександр Іванович
Карта
Чаплине (Україна)
Чаплине
Чаплине
Чаплине (Дніпропетровська область)
Чаплине
Чаплине

Ча́плине — селище міського типу Васильківського району Дніпропетровської області; залізничний вузол.

Розташування і рельєф[ред.ред. код]

Розташоване у південно-східній частині Дніпропетровської області на Придніпровській низовині. Середня висота над рівнем моря — 170 м з невеликими підвищеннями до 180 м у південно-східному напрямку.

Сусідні населені пункти: Хуторо-Чаплине (півн.-сх.), Рівне, Петрикове (півд.), Журавлинка (зах.)

Таблиця зміни чисельності населення[ред.ред. код]

Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.

Таблиця зміни чисельності населення
2001* 2006 2007 2008 2009 2010 2011
4 126 3 954 3 934 3 939 3 925 3 923 3 928

Історія[ред.ред. код]

Назва селища походить від невеликої річки Чаплина, яка протікає поблизу нього.

Засновано наприкінці XIX століття під час будівництва Катерининської залізниці (18821884 рр.), яка сполучила Донецький кам'яновугільний і Криворізький залізорудний басейни. Входило до складу Олександрівського повіту Катеринославської губернії.

Після здачі в експлуатацію у 1898 році залізничної гілки Чаплине — Бердянськ станція перетворюється на залізничний вузол. Зі станції Улянівка сюди було переведено служби шляху і зв'язку, а також депо. В селищі поруч зі станцією проживали стрілочники, кочегари, зчіплювачі вагонів, кондуктори.

У 1896 році бельгійською компанією розпочато будівництво заводу «Кераміка», що пришвидшило розвиток селища і станції. У 1909 році через станцію Чаплине пройшло 26 000 вагонів хліба та інших вантажів.

У 1913 році відкрито перший навчальний заклад — залізничне училище.

В роки Першої світової війни та Громадянської війни Чаплине завойовували різні війська, що діяли на цій території:

квітень 1918 — німецько-австрійські війська
січень 1919 — війська Червоної Армії
червень 1919 — війська Добровольчої Армії під командуванням генерала Денікіна
30 грудня 1919 — остаточне завоювання селища Червоною Армією, встановлення радянської влади.

Після адміністративної реформи 1923 року входить до Катеринославської округи Катеринославської губернії. Після ряду реформ територіального устрою у 1932 році зрештою Чаплине стає частиною Васильківського району Дніпропетровської області.

Протягом 19201930 років розвиток Чаплиного і надалі був тісно пов'язаний із залізничною станцією. У 1937 році робочим колективом станції розроблено швидкісний метод обробки поїздів, який було схвалено Народним комісаріатом шляхів сполучення та запроваджено на всьому залізничному транспорті СРСР.

1938 рік — Чаплине отримує статус селища міського типу.

Друга світова війна. 4 жовтня 1941 року — окуповане німецькими військами, звільнене радянськими військами 10 вересня 1943 року. Селищу та залізничній станції завдано значних руйнувань. На початку 1944 року рух поздів по станції відновлено, відремонтовано депо і майстерні.

В післявоєнні роки Чаплине продовжує розвиватися як залізничний вузол, в 1958 році введено в дію тягову підстанцію, а у 1959 році — цех по виробництву шлакоблоків.

У 1960-ті роки в селищі діяли такі підприємства, як шляховий експериментальний капроновий цех, організація по електрифікації сіл та колгоспів «Сільенерго», метеорологічна станція, млин та маслоробня.

В ті ж часи відкрито відділення зв'язку, дитячий садок, пологовий будинок на 10 місць, будинок побуту. Також діяли селищна і залізнична поліклініки, дві школи (восьмирічна і повна).

Сучасність[ред.ред. код]

Станція Чаплине Придніпровської залізниці залишається найбільшим діючим підприємством, життя селища тісно пов'язане з діяльністю станції. Багато жителів працює на різних підрозділах станції — тяговій підстанції, дистанції сигналізації та зв'язку, дільниці водопостачання, лінійній поліклініці, клубі залізничників.

Соціально-побутова сфера. Селище частково газифіковане.

В Чаплиному працюють середня загальноосвітня школа (у 1996 році побудоване нове приміщення), неповна середня школа, комунальний дошкільний навчальний заклад «Калинка», селищна амбулаторія, бібліотека, поштове відділення.

Персоналії[ред.ред. код]

В селищі народилась Варакута Діана Григорівна — українська художниця.

Поет Віталій Павловський написав вірш «Станція Чаплине».

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.