Чарлз Коберн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чарлз Коберн
Charles Coburn
Charles Coburn in Rhapsody in Blue trailer.jpg
З трейлеру фільму Rhapsody in Blue (1945)
Ім’я при народженні Чарлз Дувіль Коберн
Народження 19 червня 1877(1877-06-19)
Макон, Джорджія, США
Дата смерті 30 вересня 1961(1961-09-30) (84 роки)
Нью-Йорк, США
Громадянство США США
Рід діяльності актор
Роки діяльності 1901—1961
IMDb ID 0002013
Нагороди

«Оскар» (1944)

Чарлз Коберн (англ. Charles Douville Coburn *19 червня 1877 — †30 вересня 1961) — американський актор театру та кіно,[1] володар премії «Оскар» у 1944 році.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки та початок театральної кар'єри[ред.ред. код]

Чарльз Коберн народився 19 червня 1877 року в штаті Джорджія в містечку Макон[2] у родині Мойсея Дувіль Коберна та Луїзи Емми Спрігман, що мала шотландсько-ірландське походження. Чарлз виріс у сусідньому містечку Саванні, де у 14 років почав працювати вмісцевому театрі, де спершу був гардеробником, швейцаром, а також виконував ряд інших підсобних робіт. У 17-тирічному віці він стає менеджером цього театру.[3] З часом він починає приймати участь у театральних постановках, а в 1901 році дебютує на Бродвеї. У 1905 році разом з актрисою Айвою Віллс він створює власну театральну компанію,[2][3] а в 1906 році компаньйони стали подружжям.[2] Окрім організації та управління їх власного театрального проекту, вони вдвох часто з'являються в бродвейських постановках.

Кінокар'єра[ред.ред. код]

Після смерті дружини в 1937 році, Коберн переїджає до Лос-Анджелесу, де незабаром починається його кінокар'єра. У Коберна було багато успішних ролей в 1940-х у багатьох кінокартинах, серед яких «Леді Єва» (1941), «У цьому наше життя» (1942), «Небеса можуть почекати» (1943), «Справа Парадайна» (1947), «Спокушений» (1947), «Зелена трава Вайомінгу» (1948) і «Удар» (1949). Коберн тричі номінувався на премію американської кіноакадемії за ролі у фільмах «Диявол і міс Джонс» (1941), «Зелені роки» (1946), а в 1944 році став її володарем за кращу чоловічу роль другого плану у фільмі «Чим більше, тим веселіше». В 1950-тих роках Коберн знявся в успішних комедіях «Хто-небудь бачив мою дівчину?» (1952), «Мавпячі пустощі» (1952), «Джентльмени віддають перевагу блондинкам»(1953) з Мерилін Монро в головній ролі, і «Навколо світу за 80 днів» (1956). Він також виконав кілька ролей на телебаченні в основному в театральних телепостановках . За свій внесок у кіно Чарльз Коберн удостоєний зірки на Голлівудській алеї слави .

Політика[ред.ред. код]

Ірвінг Лерой Ресс (зліва), Чарлз Коберн (праворуч), 1950 рік.

В 1940-вих роках Коберн займав пост віце-президента Кінематографічного альянсу за збереження американських ідеалів, який виступав проти комуністичного прозелітизму в Голлівуді в роки «холодної війни».[4]

Особисте життя[ред.ред. код]

Коберн одружився з Айвою Віллс 29 січня 1906 в Атланті, штат Джорджія У них було шестеро дітей.[5] Айва померла 3 грудня 1937 в Нью-Йорку від серцевої недостатності.

У 1959 році Коберн одружився вдруге, на Вінфред Натцка, вдові новозеландського оперного співака Оскара Натцка, яка була молодша нього більш ніж на 40 років. Вони мали одну доньку.[5]

Смерть[ред.ред. код]

Чарльз Коберн помер 30 серпня 1961 року, через два роки після весілля, від інфаркту в Нью-Йорку. Його дружина повернулась до Нової Зеландії

Нагороди[ред.ред. код]

  • Оскар 1944 - «Кращий актор другого плану» («Чим більше, тим веселіше»).

Вибрана фільмографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Obituary Variety, September 6, 1971.
  2. а б в «Charles Coburn (1877-1961)». The New Georgia Encyclopedia. 
  3. а б «Charles Coburn Collection». University of Georgia Libraries - Hargrett Rare Book & Manuscript Library. Архів оригіналу за 2012-04-11. 
  4. «The American Worker on Film: A Critical History, 1909-1999» від Doyle Greene, сторінка 80
  5. а б «Oscar Profile #104: Charles Coburn». CinemaSight. Процитовано August 26, 2013. 
Актор Це незавершена стаття про актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.