Чарльз Гловер Баркла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чарлз Гловер Баркла
Charles Glover Barkla.jpg
Народився 27 червня 1877(1877-06-27)
Віднес, Велика Британія.
Помер 23 жовтня 1944(1944-10-23) (67 років)
Единбург, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Кембриджський університет
Ліверпульський університет
Королівський коледж
Единбурзький університет
Alma mater Ліверпульський університет
Кембриджський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор
Відомий завдяки: дифракція рентгенівських променів
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1917)
медаль Г'юза (1917)
Nobel prize medal.svg

Чарлз Гловер Баркла (англ. Charles Glover Barkla) (*27 червня 1877, Віднес — †23 жовтня 1944, Единбург) — британський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1917 р. за досягнення у рентгенівській спектроскопії та пов'язаних питаннях рентгенівського випромінювання.

Біографія[ред.ред. код]

Чарлз Баркла почав вивчати фізику і математику в 1894 р. — невдовзі після відвідування Ліверпульського Інституту — в Університеті Ліверпуля, який був тоді частиною Вікторіанського Університету. Після отримання диплома з фізики в 1898 р. і закінчення аспірантури в 1898 р. він отримав дослідницьку стипендію в лабораторії Кавендіша Трініті Коледжу в Кембриджі. Однак вже через рік він перейшов в королівський коледж в Кембриджі, а в 1902 р. повернувся в Ліверпуль. В 1909 р. він зайняв місце професора фізики в Лондонскому Університеті і перейшов в 1913 р завідувати кафедрою натурфілософії в Единбурзькому університеті, якою керував до своєї смерті.

В 1907 р Баркла одружився на Мері Естер Ковелл. У нього було двоє синів та одна дочка.

Досягнення[ред.ред. код]

Уже в 1902 р. Баркла займався рентгенівським випромінюванням. Він відкрив характеристичне рентгенівське випромінювання хімічних елементів і флуоресцентну складову розсіяного рентгенівського випромінювання. Також він виявив поляризацію рентгенівського випромінювання, що мало велике значення для усвідомлення рентгена як електромагнітного випромінювання. В 1917 р. він отримав Нобелівську премію з фізики «за відкриття характеризованого рентгенівського випромінювання елементів». У тому ж році отримав медаль Х'юза від Лондонського королівського товариства. Іменем Баркла названо кратер на Місяці.

Посилання[ред.ред. код]