Чарльз Роберт Кокерелл
Чарльз Роберт Кокерелл (28 квітня 1788 — 17 вересня 1863, грец. Charles Robert Cockerell) — британський архітектор та археолог класичності ірландського походження. Син архітектора Самуеля Коккерела.
Кокерелл в 1809 році був асистентом архітектора Роберта Сміркса під час відновлювальних робіт театру Ковент Гарден, попередника сучасної будівлі Королівського театру Ковент-Гарден. В період з 1810 по 1817 роки він вивчав давньогрецьку архітектуру в Італії, Греції та Малій Азії. Працював на розкопках античних храмів в Егіні, а також храму Аполлона в Бассах. Фриз цього храму, що нині зберігається в Британському музеї, переправлений до Англії саме Кокереллом. Повернувшись на батьківщину, Кокерелл відкриває в 1817 році в Лондоні своє архітектурне бюро. У 1848 році майстер нагороджений Королівською золотою медаллю в галузі архітектури. З 1860 Кокерелл — президент Королівського інституту британських архітекторів.
Основні проекти [ред.]
Коккерел — автор проектів багатьох відомих і нині класичних будівель, серед яких зокрема:
- національний монумент в Единбурзі — одна з копій Парфенону, щоправда незавершена (1824—1829);
- будівлі Банку Англії в Плімуті (1835), Бристолі (1844—1847), Манчестері (1845) і в Ліверпулі (1845—1848)
- музей Ашмола в Оксфорді (1839—1845);
- музей Фітцвільяма в Кембриджі (1848);
- Зала Святого Георгія в Ліверпулі (1854).
