Стефан Чарнецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Чарнецький
Stefan Czarniecki 111.PNG
Стефан Чарнецькі, портрет пензля Леона Каплінского 1863
Народився бл.1599
Чарнця
Помер 16 лютого 1665(1665-02-16)
Соколівка
Громадянство Річ Посполита
Титул шляхтич
Звання Воєвода руський
Воєвода Київський
Батько Кшиштоф Чарнецький Христина Жешовська
Матір Софія Пясецька
Рід Чарнецькі
Дружина Софія Кобєжицка
Діти Александра Катерина, Констанція Іоанна
POL COA Łodzia.svg

Сте́фан Чарне́цький, *1599 — †16 лютого 1665) — один із визначних польських полководців 17 століття. Походив зі середньої шляхти.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родовому помісті Чарнца в місті Влощова на півдні Польщі в сім'ї королівського дворянина, середньозаможного шляхтича Кшиштофа Чарнецького. Був одним з 10-ти його синів. Обрав військову кар'єру, закінчив тільки середні школи. Опановував військове мистецтво в кавалерійському корпусі, правдоподібно, під опікою старшого брата Павела. В 18 років став офіцером.[1]

Брав участь у Хотинській битві яка поклала край війні 1620—1621 років. Потім служив під проводом гетьмана Станіслава Конєцпольського і брав участь в походах проти кримських татар в 1624 році, зокрема в битві під Мартиновим. Також отримав досвід в війні зі шведами та Смоленській війні. В 1637 брав участь у придушенні повстання Павлюка (Кумейківська битва). В 1644 разом з Конєцпольським брав участь в битві під Охматовим, в якій Річ Посполити завдала тяжкої поразки кримському хану Тугай-бею.

З 1648 року учасник боротьби проти повстання Хмельницького; у битві під Жовтими Водами (1648) потрапив у татарський, а потім козацький полон. Повернувшися з полону у 1649 році, брав участь у боях під Зборовом (1649), Берестечком (1651) і битві під Батогом (1652). В останній він ледве уникнув смерті, сховавшись в стозі сіна і спостерігав розправу над декількома тисячами поляків. Внаслідок цього він завжди дотримувався думки, що ніякі компроміси з ворогами неможливі. 1653 — зазнав поразки на Поділлі від козацьких військ під проводом Івана Богуна. Вирізав усіх жителів селища Погребище (чоловіків, жінок і дітей) 1653 напавши під час ярмарки.

З 1655 року керував польським військом у боротьбі із шведами короля Карла X, і Юрія II Ракоція, Чарнецький відзначився при обороні Кракова. Він організував партизанську війну, яка виявилася ефективним засобом боротьби проти шведів. Чарнецький завдав шведам кілька серйозних поразок, зокрема при Ярославі та Козеніце в 1656 році, однак і сам був розбитий невеликим шведським загоном у Хойніце. Однак, організоване під його керівництвом народне повстання проти шведів закінчилося успіхом. Завдяки Чарнецькому король Ян II Казимир зміг повернутися із заслання і знову стати на чолі держави.

Після відходу шведів з Польщі та укладення союзу з Данією і підписання Оливського миру, війна була припинена. Чарнецький був переведений на східний кордон Речі Посполитої, де йшла війна з Росією. У 1660 році командував польськими загонами в битвах під Полонкою і на річці Басьо.

На початку 1661 року польський сейм публічно відзначив заслуги Чарнецького. Взимку 1662-63 років брав участь в засіданнях Сенату у Львові. В 1663 році мав битву з військом І. Брюховецького.

Король Ян II Казимир наділив Чарнецького титулами і багатствами. В 1665 році був призначений польним гетьманом коронним. Загинув від вогнепальної рани через 6 тижнів після цього призначення при облозі Ставищ, в яких після взяття він наказав вирізати всіх жителів.

За однією з версій, після знищення військами під його проводом Суботова наказав витягнути тіла Богдана Хмельницького та його сина Тимоша з родинної гробниці, спалити, попіл зарядити у гармату та вистрелити.[2]

Посади[ред.ред. код]

Каштелян київський (1652), староста: канівський (до 1663),[3] ковельский (1655), ратненський, тикоцинський (1659), реґіментар (1656), воєвода руський1657 року), староста воєвода київський (1664), польний гетьман коронний (1665).

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Władysław Czapliński. Czarniecki Stefan, h. Łodzia (1599–1665)… S. 208
  2. І.Львова. «Нема чого нам добра сподіватись від Москви» / Газета «Моя сповідь».— № 1 (25), 2024 р. с. 17
  3. Kazimierz Piwarski. Czarniecki Stefan Stanisław (†1703) / Polski Słownik Biograficzny. Kraków, 1938.— t. IV/2, zeszyt 17.— S. 211. (пол.)

Література[ред.ред. код]

Попередник
Станіслав Лянцкоронський
POL województwo ruskie IRP COA.svg Воєвода руський
1657-1664
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Станіслав Ян Яблоновський
Попередник
Іван Виговський
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Воєвода Київський
1664-1665
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Наступник
Міхал Станіславський