Частини мови

Части́ни мо́ви — це основні лексико-граматичні розряди (категорії, класи, групи) слів; це великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.

Частина мови — це лексико–граматичний клас слів. Тобто це клас слів

1. з подібним характером називання і, відповідно,
2. з подібними граматичними ознаками, морфемною будовою і словозміною.

Характер називання встановлюється на основі питань до слова.

Принципи поділу на частини мови

• 1. Смисловий (семантичний, лексичний) — характеризує лексичне значення слова або його відсутність; що слово називає: предмет, його ознаку, кількість, дію чи стан тощо.
• 2. Морфологічний — своєрідність граматичної (морфологічної) форми слова: носієм яких граматичних значень є слово.
• 3. Синтаксичний — типова синтаксична функція слова: у ролі якого члена речення воно найчастіше виступає.
• 4. Словотворчий — специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.

Отже в основу поділу слів на частини мови покладено принцип єдності лексичного і граматичного значень слова, тобто найістотніші ознаки, що характеризують слово як одиницю мови.

Класифікація

В українській мові виділяються десять частин мови; 6 самостійних, 3 – службових і вигук:

• самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)
  • іменник — хто? що? Змінювана за відмінками.
  • прикметник — який? чий? котрий? Змінювана за відмінками.
  • числівник — скільки? Змінювана за відмінками.
  • займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками.
  • дієслово — що робити? що зробити? Змінювана за особами.
  • прислівник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
• службові (неповнозначні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними
  • сполучник
  • прийменник
  • частка;
• Окремо стоїть вигук.

П’ять частин мови об’єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) – це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Усі інші частини мови є класами незмінюваних слів.

Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це – іменник, прикметник, числівник і займенник.

Див. також

• Морфологія української мови
• Морфологічні особливості наукового стилю української літературної мови
• Члени речення

Література

• Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінг­вістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001.
• Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001))