Частини мови
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Части́ни мо́ви — це основні лексико-граматичні розряди (категорії, класи, групи) слів.
Зміст |
[ред.] Принципи поділу на частини мови
- 1. Смисловий (сематичний, лексичний) — характеризує лексичне значення слова або його відсутність; що слово називає: предмет, його ознаку, кількість, дію чи стан тощо.
- 2. Морфологічний — своєрідність граматичної (морфологічної) форми слова: носієм яких граматичних значень є слово.
- 3. Синтаксичний — типова синтаксична функція слова: у ролі якого члена речення воно найчастіше виступає.
- 4. Словотворчий — специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.
Отже в основу поділу слів на частини мови покладено принцип єдності лексичного і граматичного значень слова, тобто найістотніші ознаки, що характеризують слово як одиницю мови.
[ред.] Класифікація
- Неповнозначні частини мови — лексично несамостійні, службові слова (прийменник, сполучник, частка, артикль).
- Вигуки здебільшого не зараховують до частин мови.
- Повнозначні частини мови — лексично самостійні, повнозначні слова (іменник, прикметник, дієслово, числівник, прислівник, займенник).
[ред.] Частини української мови
Про це див. статтю Українська мова
[ред.] Література
- Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткжй тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001.
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
