Частота-носій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Носійна́ частота́, частота́-носі́й[1] або несуча́ частота́ — частота електромагнітного коливання, призначеного створювати радіочастотний сигнал зміною одного чи декількох параметрів цього коливання. Або частота гармонічних коливань, що піддаються модуляції сигналами з метою передачі інформації. Коливання з носійної частоти іноді називають носійним коливанням. У самих коливаннях з носійної частоти не міститься інформація, вони лише «переносять» її. Спектр модульованих коливань містить, окрім носійної частоти, бічні частоти, що містять в собі інформацію, що передається.

Частота-носій випромінюється передавачем за відсутності модуляції.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • ДСТУ 3254-95 РАДІОЗВ’ЯЗОК. Терміни та визначення
  • Протокол № 7 письмового голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України від 15.10.2002

Примітки[ред.ред. код]