Часів Яр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Часів Яр
Chasiv yar gerb.png Chasiv yar prapor.png
Герб Часового Яру Прапор Часового Яру
Часів Яр
Розташування міста Часів Яр
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Донецька область
Район/міськрада Артемівська міська рада
Рада Часовоярська міська рада
Код КОАТУУ 1410370600
Засноване 1876
Статус міста з 1938 року
Населення 13999 (01.01.2013)[1]
Площа 18 км²
Густота населення 777 осіб/км²
Поштові індекси 84551-84556
Телефонний код +380-6274
Координати 48°34′32″ пн. ш. 37°49′24″ сх. д. / 48.57556° пн. ш. 37.82333° сх. д. / 48.57556; 37.82333Координати: 48°34′32″ пн. ш. 37°49′24″ сх. д. / 48.57556° пн. ш. 37.82333° сх. д. / 48.57556; 37.82333
Висота над рівнем моря 227 м
Водойма канал Сіверський Донець — Донбас
Відстань
Найближча залізнична станція Часів Яр
До обл./респ. центру
 - фізична 67,1 км
 - залізницею 109 км
 - автошляхами 77 км
До Києва
 - фізична 565 км
 - залізницею 735 км
 - автошляхами 674 км
Міська влада
Адреса 84551 Донецька обл., Артемівська міськрада, м. Часів Яр, вул. Цілинників, 1, 7-20-53
Веб-сторінка Часовоярська міська рада
Міський голова Опанасенко Ольга Михайлівна

Ча́сів Яр — місто районного значення (з 1938) в Донецькій області, підпорядковане Артемівській міській раді. Орган місцевого самоврядування — Соледарська міська рада. 14 000 меш. (2011).

Загальні відомості[ред.ред. код]

У Часовому Ярі за радянських часів був найбільший в Україні і один з найбільших в СРСР комбінат вогнетривких виробів, який виник на базі багатого родовища високоякісних вогнетривких глин (площа родовища бл. 2 000 га, почато експлуатацію у 1880-их pp.); випускає широкий асортимент вогнетривких виробів.

Інші заводи: Часовоярський ремонтний завод, залізобетонних виробів та дослідно-експериментальний.

У місті діє краєзнавчий музей.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення міста становило 16767 осіб, із них 52,39% зазначили рідною мову українську, 46,62% — російську, 0,16% — вірменську, 0,14% — циганську, 0,10% — білоруську, 0,06% — молдовську, 0,01% — грецьку, гагаузьку та німецьку мови[2].

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.