Час відпочинку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Республіка Казантип, 2010

Час відпочинку — час, протягом якого працівники вільні від обов'язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд. Офіційно визначений в главі V «Час відпочинку» Кодекс законів про працю України. Законодавець до нього відносить:

  • перерва для відпочинку і харчування (ст. 66);
  • вихідні дні (ст. 67, 68);
  • святкові і неробочі дні (ст. 73);
  • щорічні відпустки (ст. 74, 75, 76);
  • творча відпустка (ст. 77);
  • відпустка для підготовки та участі в змаганнях (ст 77-1).

Робота у вихідний день заборонена, за винятком встановленими Законом, але за обов'язковим письмовим наказом керівника підприємства (ст. 71).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Гловченко… В. С. Ковальський (кер) та ін.— К.: Юрінком Інтер, 2002. — 528 с.

Посилання[ред. | ред. код]