Час в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

На всій території України діє час другого часового поясу UTC+2 (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад. Порядок обчислення часу на території України регулюється відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року. На території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окупованій Росією, фактично введено московський час (UTC+4), без використання літнього часу.

Розташування території України відносно міжнародної системи часових поясів[ред.ред. код]

Часовий пояс України.PNG

Територія України по довготі має протяжність 17°57′ або приблизно 1,2 години і розташована в межах другого часового поясу, оскільки крайніми точками її є:

Тож близько 93,1 % території країни розташовується в другому поясі, незначна частина Закарпаття у першому, а Луганська область, частина Харківської та майже вся Донецька — у третьому. Таке розташування території України відносно часових поясів є сприятливим для використання часу одного поясу.

Разом з тим, на території України діє час другого часового поясу (UTC+2). Час другого часового поясу називається в Україні київським часом.

Зона Часовий пояс Стандартний час Літній час
Україна[1] 2 UTC+2 UTC+3
Крим, Севастополь 2 UTC+4 не використовується
Антарктична станція «Академік Вернадський» 20 UTC-3 не використовується

Літній час[ред.ред. код]

З метою ефективного використання світлового дня у літній період на всій території України у період з 1981 року застосовувалась щорічна поправка часу на +1 годину — літній час.

У 1981 — 1989 роках стандартний час на території України випереджав поясний на годину, а літній, відповідно — на дві. У 1990 році стандартний час було приведено у відповідність поясному, а з 1992 року відновлено використання літнього часу.

З 1996 року такий спосіб обчислення часу в Україні закріплений офіційно постановою Кабінету міністрів України «Про порядок обчислення часу на території України» від 13.05.1996 р. :

«…час другого часового поясу (київський час) з переведенням щорічно годинникової стрілки в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад»

Різниця у часі з країнами Європи[ред.ред. код]

Час в Україні повністю синхронізований з майже усіма країнами Європи, оскільки перехід на літній та з літнього часу відбувається у всій Європі одночасно. Тому різниця у часі (або її відсутність) між Україною та країнами Європи є постійною протягом року. П'ять країн, які не використовують літній час — Ісландія, Білорусь, Росія, Грузія та Вірменія — мають змінну різницю в часі з Україною: у період дії стандартного часу в Україні (листопад — квітень) — Ісландія позаду на дві години, Білорусь попереду на одну, Росія (московський час), Грузія та Вірменія — на дві, у період дії літнього часу (квітень — жовтень) відповідно — −3, 0 та +1. Азербайджан використовує літній час у ті ж терміни, що і Європа, але перехід тут відбувається на годину раніше. Таким чином, різниця в часі з цією країною становить 2 години цілорічно, за винятком коротких періодів біля дат переходів.

Таким чином, час в Україні відрізняється від часу із сусідніми країнами на:

  • Росія — −2 години (1 влітку)
  • Білорусь — −1 година (однаково влітку)
  • Польща — +1 година цілорічно
  • Словаччина — +1 година цілорічно
  • Угорщина — +1 година цілорічно
  • Румунія — однаково цілорічно
  • Молдова — однаково цілорічно

Історія змін[ред.ред. код]

У Російській імперії[ред.ред. код]

Перші спроби втручання у хід годинників у Російській імперії стосуються винятково залізниць. У побутовому житті ж користувалися середнім сонячним часом. Щодо часу, який використувався в українських губерніях до 1918 року, єдиної думки немає. Однак імовірнішою виглядає думка про те, що на залізницях використовувався час одного з петербурзьких вокзалів і він відповідав UTC+2:08[2]. Цей час більш-менш відповідав географічному розташуванню для всіх українських територій, що входили до складу Російської імперії.

В Австро-Угорщині[ред.ред. код]

В Австро-Угорщині, зокрема, і на українських територіях, що входили до її складу (Галичина, Закарпаття, Буковина) поясний час впроваджено 1 квітня 1893 року. У цей час найбільш ранній схід Сонця у Львові був о 3:15, захід — 15:23, найпізніший — 7:22 та 19:36 відповідно.

В Українській Народній Республіці[ред.ред. код]

На більшій частині території України, яка у 1918 році входила до складу УНР, час за міжнародною системою часових поясів запроваджено разом з упровадженням григоріанського календаря. Законом УНР «Про заведення на Украіні числення часу по новому стилю і перевід годинників на середньо-европейський час» 1 березня 1918 року о 12 годині годинники були переведені на 1 годину і 8 хвилин назад, цим самим впроваджено час першого годинного поясу (UTC+1)[3]. Про подальші зміни часу на території України, зокрема, про використання тут літнього часу, судити тяжко, з огляду на нестабільність політичної ситуації у той час. Однак зрозуміло, що запроваджений Центральною Радою час діяв доти, доки в Києві була українська влада.

У Румунії[ред.ред. код]

З 29 листопада 1918 року Північна Буковина увійшла до складу Румунії. У цій країні до 1931 року використовувався Бухарестський час, що приблизно дорівнював UTC+1:45. З 1931 року — UTC+2. У 1940 році ця територія увійшла до складу СРСР.

У Польщі[ред.ред. код]

З відновленням польської держави у 1918 році до її складу згодом увійшли Галичина та Волинь. До 1922 року у Польщі діяв східноєвропейський час (UTC+2), який було потім змінено на центральноєвропейський (UTC+1). 17 вересня 1939 ці території було приєднано до СРСР.

У складі СРСР[ред.ред. код]

Із захопленням більшовиками території України став діяти московський час, який з 1919 по 1922 рік дорівнював часу третього поясу. Поясний час на території України, що входила до складу СРСР, запроваджено в ніч на 2 травня 1924 року. З того моменту і до червня 1930 року діяв час другого часового поясу (UTC+2) цілорічно. Відповідно, найранішим часом сходу Сонця у Києві було 3:46, найпізнішим — 7:59, заходу — 15:54 і 20:14 відповідно. У Луганську: схід 3:20 і 7:15, захід 15:27 і 19:29 відповідно.

Декретний час[ред.ред. код]

У СРСР 20 червня 1930 року було введено декретний час. Тож і у підрадянській частині України — Українській РСР цілорічно став чинним час третього поясу (UTC+3). З приєднанням західних територій України до СРСР у 1939 — 1945 роках тут також запроваджувався час третього поясу.

У період нацистської окупації[ред.ред. код]

У період окупації території України нацистською Німеччиною тут офіційно, як і на всій окупаній частині Європи, запроваджувався берлінський (середньоєвропейський час). Німеччина використовувала безперервний літній час з квітня 1940 до листопада 1942, а у 1943 — 1945 роках — щорічний, який діяв і на окупованих територіях — з останнього понеділка березня до першого понеділка жовтня. Після закінчення окупації знову став діяти декретний час другого поясу (UTC+3).

Зміни з 1980 року[ред.ред. код]

З 1945 до 1980 року включно на території України ніяких переведень стрілок годинника не відбувалося — цілорічно діяв час, що на одну годину випереджав поясний. У 1981 році в СРСР було вперше введено літній час. В Україні він вже на дві години випереджав поясний, адже фактично дорівнював UTC+4. До осені 1984 року літній час вводився на період з 1 квітня до 1 жовтня, а з осені 1984 терміни трохи були змінені — з останньої неділі березня до останньої неділі вересня.

У сучасній Україні[ред.ред. код]

У 1990 році 1 липня декретний час було скасовано, таким чином стандартний час прирівнювався до поясного часу[4]. Однак постановою Кабміну від 21 вересня 1990 року №272 дію літнього часу в Україні було продовжено[5] на зимовий сезон 1990/91. Скасовано літній час Постановою Кабміну з 29 вересня 1991 шляхом переведення стрілки годинника на годину назад[6]. Разом з тим, існують дані, що у 19901991 в Україні не вводився літній час, а Закарпаття у 1990 році ввело центральноєвропейський час, у той час як Запоріжжя відновило поясний час у 1991 році, разом з СРСР.

Згадана постанова Кабміну №225 не передбачала використання літнього часу у майбутньому (відривні календарі на 1993 рік вийшли з астрономічними даними, вказаними за стандартним часом цілорічно), але 6 березня 1992 року Верховна Рада постановила використовувати літній час[7]. Відтепер час в Україні став дорівнювати UTC+2 у період дії стандартного часу та UTC+3 — у період дії літнього. У 19921994 роках літній час запроваджувався останньої неділі березня о другій годині, а скасовувався останньої неділі вересня о третій годині[8]. З 1995 року час уніфіковано з Європою (перехід став відбуватися о третій годині навесні та о четвертій восени). З 1996 року дію літнього часу подовжено до останньої неділі жовтня[9].

Зміни часу в АР Крим[ред.ред. код]

У 1994 році у Криму було встановлено час третього годинного поясу, що на годину випереджав прийнятий в Україні час. Однак вже з 30 березня 1997 року регіон таки повернувся до використання київського часу[10]. Та 15 жовтня того ж року Верховна Рада Криму прийняла закон «Про обчислення часу», згідно з яким на території автономії 26 жовтня 1997 впроваджувався час третього поясу. Дія даного закону була зупинена Президентом України 25 жовтня, а сам документ був направлений ним до Конституційного Суду України, який 25 березня 1998 року виніс вердикт про невідповідність даного закону Конституції України, оскільки зміни порядку обчислення часу не входять до повноважень Верховної Ради АР Крим[11]. 17 березня 2014 самопроголошена влада автономії анонсувала перехід на московський час (UTC+4, без літнього часу)[12]. Зміна часу відбулася 29 березня о 22:00 за київським часом.

Спроби зміни обчислення часу у 2011 році[ред.ред. код]

20 вересня 2011 року Верховна Рада прийняла Постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території України», згідно з якою відміняється перехід на літній час та встановлюється час «другого часового поясу з додаванням однієї години» протягом усього року, що є рівнозначним встановленню на всій території України постійного часу третього часового поясу (UTC+3).[13] 29 вересня 2011 року Володимир Литвин підписав цю постанову.[14][15] Постанова набрала чинності з дня її опублікування (1.10.2011).

Дане рішення парламенту викликало неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Політичне керівництво країни висловило задоволення цим рішенням.[16] Однак вчені, Міністерство надзичайних ситуацій, кілька обласних рад негативно відгукнулися на переведення України в новий часовий пояс[17][18]

А вже 18 жовтня 2011 року після сильної критики зі сторони мас медіа та громадськості Верховна Рада визнала свою попередню постанову такою, що втратила чинність та запропонувала Кабінету міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності постанови внести на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо порядку обчислення часу на території України.[19] У зв'язку з попередніми рішеннями урядів Росії та Білорусі про зміну часу у цих країнах, з 30 жовтня 2011 вперше за тривалий час виникла постійна різниця (у період дії стандартного часу) в одну годину з Білоруссю, та дві години — з Росією (Москва).

23 листопада 2011 року на сайті Кабінету Міністрів опубліковано Проект Закону України «Про порядок обчислення часу на території України», згідно з яким встановлюється час другого поясу UTC+2 протягом цілого року[20]. . Наприкінці січня 2012 року Кабмін прийняв рішення рекомендувати ще раз перейти на літній час — щоб не створювати незручностей під час проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу влітку 2012 року.

У 2012 році в Україні продовжилася практика переведення стрілок. Як і в попередні роки, з останньої неділі березня до останньої неділі жовтня час був зміщений на годину вперед, тобто у цей час було збережено попередню різницю в 1 годину з суміжними країнами Євросоюзу та скорочено різницю з московським часом (з двох годин до однієї години).

Очікувалося, що починаючи з 2013 року Україна припинить щорічну практику переведення стрілок годинників, адже відповідний законопроект був внесений на розгляд парламенту[21]. Дана обставина встигла знайти своє відображення у відривних календарях видавництва "Преса України" на 2013 рік, попри відсутність офіційного рішення.

22 лютого 2013 року Прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Україна, як і зазвичай, 30 березня перейде на "літній" час: "Зараз я думаю, це неактуально. Ми повинні максимально використовувати світлий час доби і економити енергоресурси", - заявив М. Азаров відповідаючи на питання користувачів соціальної мережі Facebook[22].

Зведені таблиці змін[ред.ред. код]

Зміни стандартного часу на українських землях[ред.ред. код]

Дата Території Новий час
1 квітня 1893 Галичина, Закарпаття, Буковина UTC+1:00
1 березня 1918 УНР UTC+1:00
16 вересня 1918 Волинь, Галичина UTC+2:00
29 листопада 1918 Буковина UTC+1:45
1 червня 1922 Волинь, Галичина UTC+1:00
2 травня 1924 УСРР UTC+2:00
21 червня 1930 УСРР UTC+3:00
24 липня 1931 Буковина UTC+2:00
17 вересня 1939 Волинь, Галичина UTC+3:00
28 червня 1940 Буковина UTC+3:00
червень 1941 — серпень 1942 УРСР UTC+1:00
грудень 1942 — жовтень 1944 УРСР UTC+3:00
30 червня 1945 Закарпаття UTC+3:00
1 липня 1990 Уся територія UTC+2:00
1 травня 1994 АР Крим UTC+3:00
30 березня 1997 АР Крим UTC+2:00
30 березня 2014 АР Крим UTC+4:00

Періоди дії літнього часу[ред.ред. код]

Рік, період Літній час діяв Примітка
1916 1 травня - 1 жовтня в Австро-Угорщині
1917-1919 3-й понеділок квітня - 3-й понеділок вересня в Австро-Угорщині, Чехословаччині
1940/42 2 квітня - 2 листопада в Третьому Рейсі
1941/42 6 квітня - 2 листопада в Угорщині
1943 ост. понеділок березня - 1-й понеділок жовтня в Третьому Рейсі
1944 - 1945 1-й понеділок квітня - 1-й понеділок жовтня в Третьому Рейсі
1981 - 1983 1 квітня - 1 жовтня в СРСР
1984 1 квітня - ост. неділя вересня в СРСР
1985 - 1989 ост. неділя березня - ост. неділя вересня в СРСР
1990/91 25 березня - 29 вересня
1992 - 1995 ост. неділя березня - ост. неділя вересня
з 1996 ост. неділя березня - ост. неділя жовтня в Україні

Примітки[ред.ред. код]

  1. Офіційно - на всій території
  2. Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин
  3. Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин
  4. Верховна Рада УРСР; Постанова від 11.06.1990 № 15-XII Про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР
  5. Кабінет Міністрів України. Постанова від 21.09.1990 № 272 Про обчислення часу з 30 вересня 1990 року
  6. Кабінет Міністрів України. Постанова від 25.09.1991 № 225 Про обчислення часу з 29 вересня 1991 р. на території України
  7. Верховна Рада України; Постанова від 06.03.1992 № 2176-XII Про запровадження на території України дії літнього часу
  8. Кабінет Міністрів України; Постанова від 20.03.1992 № 139 Про порядок обчислення часу на території України
  9. Кабінет Міністрів України; Постанова від 13.05.1996 № 509 Про порядок обчислення часу на території України
  10. Зміни часу в Сімферополі у 1990-их (англ.)
  11. Рішення Конституційного Суду України від 25 березня 1998
  12. Крим переходить на московський час
  13. Рада відмінила перехід на літній/зимовий час — Дзеркало тижня
  14. Проект Постанови про зміну порядку обчислення часу на території України
  15. Про зміну порядку обчислення часу на території України| від 20.09.2011 № 3755-VI
  16. Микола Азаров вважає правильним рішення про скасування зимового часу
  17. МНС і вчені просять повернути «зимовий час»
  18. Закарпатці просять скасувати новий час і повернути «зимовий»
  19. РАДА ПОВЕРНУЛА ЗИМОВИЙ ЧАС
  20. [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=42689/ Проект Закону України "Про порядок обчислення часу на території України" - Офіційний портал Верховної Ради України
  21. Кабмин собирается оставить Украину в "зимнем" времени - zn.ua (рос)
  22. Азаров назвав скасування літнього часу неактуальним - dt.ua

Посилання[ред.ред. код]