Чатуранґа
 |
|||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
 |
 |
|
|
 |
 |
|
|
||
 |
|
|
|
|
|
|
|
||
 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|||||||||
Чатуранґа (чатурраджа) - настільна азартна гра в давній Індії, з санскриту перекладається, як "чотири роди", тобто військо з чотирма родами зброї: колісниці, слони, кіннота, піхота. Деякі історики вважають, що чатуранга як первісна форма шахів виникла в V столітті. Назва походить від індійського "чатур" (чотири) і "анга" (загін) і мала подвійне значення: в грі було чотири гравці і "армія" кожного складалась з чотирьох родів "військ" - слонів, коней, бойових колісниць і піхоти. Яка фігура кожного з гравців ходить визначалось киданням "гральної кості". Мета гри - знищення фігур противників. Згодом (вірогідно, в регіоні Кушанського царства або держави ефталітів) метою гри нібито став мат.
Зміст |
Правила гри [ред.]
Повністю правила гри невідомі, наявні свідчення неповні і суперечливі. Основне джерело свідчень — трактат хорезмського вченого XI століття Аль Біруні, в якому є лише неповний опис чатуранги.
Гра здійснювалась на дошці для аштапади. В грі використовувались комплекти фігур чотирьох кольорів: чорні, зелені, жовті і червоні. Грали пара на пару. Кожен комплект складався з восьми фігур: раджа, слон, кінь, колісниця і чотири пішака. Гравці сиділи з кожної сторони грального поля. Фігури ставили з лівого нижнього кута дошки відносно гравця. На першій від гравця лінії: слон в кутку, за ним кінь, колісниця і раджа. На другій лінії — пішаки.
Ходи і взяття [ред.]
Ходи в партії виконувались по черзі. На відміну від шахів, в грі був елемент випадковості — фігура, яка ходить, визначалась киданням гральної кості. Як і в шахах, кожен хід переміщувалась одна фігура відповідно до правил пересування, таким чином, щоб клітина, на яку ставиться фігура, була або вільною, або зайнятою фігурою противника. В такому випадку фігура противника вважалась взятою і знімалась з дошки. Крім звичайного взяття фігур, було додаткове правило: якщо три слона опинялись в центральному квадраті 2x2, то гравець, який походив своїм слоном в останню незайняту клітину цього квадрата, брав усіх ворожих слонів.
У чатуранзі не існувало понять: шах, мат і пат. Взяття всіх фігур, крім раджі (оголення короля) також було перемогою, крім випадку, коли суперник міг взяти вашу останню фігуру наступним ходом. Тоді оголошувалась нічия.
Правила пересування фигур [ред.]
- Раджа пересувався на одну клітину по горизонталі, вертикалі чи діагоналі (як король в сучасних шахах).
- Слон пересувався на одну клітину вперед або на одну по діагоналі. Згодом правила змінились, і слон став ходити через одне поле по діагоналі. При цьому, як і кінь, слон при ході «переступав» через клітину, тому можливість ходу не залежала від наявності на шляху слона будь-яких фігур.
- Кінь ходив як і в шахах - на одну клітину ортогонально і одну діагонально з віддаленням від початкової.
- Колісниця ходила по горизонталям і вертикалям на одну або дві клітини.
- Пішаки могли ходити лише вперед, на одну клітину, і бити ходом по діагоналі вперед на одну клітину.
- Рокіровки не було.
