Чаґатай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ханат Чаґатая та їх сусіди в другі половині 13 ст.

Чаґатай Хан (також Tschagatai, монг. Chagadäj Xaan, бл. 1185 - †1242) — монгольський хан, другий син Чингісхана та Борте, за переказом хранитель Яси. Брав участь у завойовницьких походах у Туркестан та Середню Азію у 1219/1221 роках.

Після смерті Чингісхана, при розподілі земель між спадкоємцями, Чаґатай отримав землі Ілі та Чу. Він назвав свої землі Монгулістаном. Пізніше їх називали Чаґатай-ханат.

Мав синів: Байдара і Кайдана.[1]

Примітки[ред.ред. код]