Чебоксари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Чебоксари
рос. Чебоксары
чув. Шупашка́р
Coat of Arms of Cheboksary (Chuvashia).png RUS Чебоксары flag.jpg
Герб Чебоксар Прапор Чебоксар
Чебоксары-коллаж1.jpg
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Чувашія
Муніципальний район Чебоксари
Код ЗКАТУ: 97401
Основні дані
Час заснування: 1469
Статус міста з 1781 року
Поділ міста 4 райони: Калінінський, Ленінський, Московський та Заволжье [1]
Населення 464 940 (2013)
Площа 250,87 (у межах міського округу)[2] км²
Густота населення 1947 осіб/км²
Поштові індекси 428000-428038
Телефонний код +7-8352
Географічні координати: 56°08′ пн. ш. 47°15′ сх. д. / 56.133° пн. ш. 47.250° сх. д. / 56.133; 47.250Координати: 56°08′ пн. ш. 47°15′ сх. д. / 56.133° пн. ш. 47.250° сх. д. / 56.133; 47.250{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Часовий пояс UTC+4
День міста 17 серпня
Влада
Веб-сторінка http://www.gcheb.cap.ru
Голова адміністрації Н. И. Емельянов(рос.)
Карта
Чебоксари (Росія)
Чебоксари
Чебоксари

Чебокса́ри (чув. Шупашка́р) — місто в Росії, столиця Чуваської Республіки. Населення 464 940 тис. осіб (2013).

Опис міста[ред.ред. код]

Географічне положення міста на фото зі супутника

Чебоксари розташовані на правому березі річки Волга між містами Нижній Новгород і Казань. Місто є архітектурною пам’яткою Росії.

До складу Чебоксар входять три райони — Калінінський, Ленінський, Московський і Заволзьке територіальне управління. Селища, що входять до складу Чебоксар: Нові Лапсари, Соснівка, Альгешеве.

Чебоксари мають місто-супутник — Новочебоксарськ (населення коло 125 тис. осіб). День міста Чебоксари: третя неділя серпня.

Загальна довжина сучасних кордонів міста становить 83,3 км, з них по суходолу — 67 км, вздовж набережної Волги — 16,3 км. Площа міста, разом з заволзькою частиною, становить 23 302 га.

Основні промислові підприємства та комунально-складські заклади об’єдані в промислові зони: Східну і Південну (80 % робочих місць промисловості міста). В центральному секторі міста мешкає близько 7 % населення, зосереджено близько 70—75 % рабочих місць невиробничої сфери. Північний сектор — Заволжжя — найменш заселений район і характеризується в основному як відпочинкова зона.

Історія[ред.ред. код]

Перше достовірне зображення міста Чебоксари (гравюра 1733)
Герб Чебоксар (1781)
  • У письмових джерелах Чебоксари згадуються з 1469, коли московські воїни зупинились тут на своєму шляху на Казанське ханство. Однак як населений пункт він існував набагато раніше. За даними археологічним розкопок на його місці з рубежу XIIIXIV сторіч існувало булгаро-чувашське поселення
  • У 1555 було збудовано московську військову фортецю Чебоксари, крім фортець був закладений ще торгово-промисловий посад
  • У 1625 в Чебоксарах налічувалось 458 військовослужбовця; за даними 1646 року, в посаді мешкав 661 чоловік.
  • У 1-й чверті XVIII сторіччя деякі категорії служилих людей (стрільці, козаки) були переведені в податні стани. За результатами 1-ї ревізії 1723, в Чебоксарах налічувалось 1924 чол. податного населення (чоловіків); в 1879 мешкало 4498 людей (2308 жін., 2190 чол.), в тому числі 2450 міщан, 277 купців, 146 дворян.
  • З кінця XVII — початку XVIII сторіччя Чебоксари рахувались великим торгівельним містом Поволжжя, в 1781 році набули статусу провінційного міста Казанської губернії. На початку XIX сторіччя його населення становило п’ять з половиною тисяч мешканців, а промисловість обмежувалась лісопилкою та декількома невеличкими заводиками. Місто було відоме також багатьма церквами (25 церков и 4 монастирі), а чебоксарські дзвони знали в Лондоні и Парижі
  • У XVI — 1-й половині XVII сторіччя в місті були побудовані Введенський собор, 4 монастирі: 2 чоловічих — Троїцький та Преображенський, 2 жіночих — Миколаївський та Благовіщенський, 1 чол. пустинь Сретенська (Володимирська, пізніше монастир), 8 церков.
  • У XVIII сторіччі в Чебоксарах були збудовані кам’яні будинки скарбниці й архіву, магістрату, 10 кам’яних церков. В 1880 тут налічувалось 783 будинки (в тому числі 33 кам’яних), 91 крамниця и магазин, 3 училища, 2 лікарні, 1 банк
  • На початку XX сторіччя в місті мешкало 5,1 тис. осіб. Загальна площа території, разом з передмістями: Геронт’ївською слободою, Лакріївкою, Усадкою, Набережною, Кнутихою, Будайкою, Селиванівкою, Якимівою, Свічкиним, становила приблизно 600 га.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

До складу Чебоксар входять три адміністративних райони:

  • Калінінський,
  • Ленінський,
  • Московський.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Чебоксар
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 4,7 5,0 12,4 24,0 32,5 36,2 38,6 39,9 29,7 21,4 11,4 7,0 39,9
Середній максимум, °C −9,4 −7,4 −1,5 8,5 18,4 22,2 24,2 22,0 15,5 6,6 −1,2 −6,2 7,6
Середня температура, °C −12,9 −10,7 −5,1 4,3 12,6 16,6 18,8 16,6 10,6 3,1 −3,4 −9,1 3,5
Середній мінімум, °C −16,4 −14,1 −8,5 0,4 7,7 11,9 14,4 12,4 7,2 0,8 −5,8 −12,2 −0,2
Абсолютний мінімум, °C −39 −33 −27 −16,9 −2 1,0 6,2 3,6 −2,5 −11,9 −25,9 −44,3 −44,3
Норма опадів, мм 29 19 25 33 37 60 65 52 51 51 43 34 499
Джерело: Погода та клімат ВМО(рос.)

Економіка[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Економіко-географічне положення міста характеризується наявністю автомагістралей «Нижній Новгород - Чебоксари - Ульяновськ», а через дамбу Чебоксарської ГЕС - на Казань і Йошкар-Олу. Через Чебоксари проходять дві федеральні автомагістралі: М7 Автомагістраль Волга і А119 Вятка.

Місто має власний аеропорт і залізничний вокзал.

Міський транспорт представлений тролейбусом (див. Чебоксарський тролейбус), автобусом, маршрутними таксі і таксі.

Телекомунікації[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Крім вище перерахованих діє декілька філій інститутів з інших міст.

Театри і філармонія[ред.ред. код]

Міжнародні зв’язки[ред.ред. код]

У Чебоксар існують побратимські відношення з 3 містами:

  1. Анталія, Туреччина Туреччина
  2. Санта-Клара, Куба Куба
  3. Егер, Угорщина Угорщина

Православні храми и монастирі[ред.ред. код]

Мости[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Тут народилися філолог і методист Сергій Абакумов, біатлоністка Лілія Вайгіна-Єфремова та ін.

Дивись також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]