Чеботар Сергій Іванович
| Чеботар Сергій Іванович | |
|---|---|
| Народився | 9 вересня 1952 (71 рік) |
| Діяльність | державний службовець |
| Alma mater | Національний університет біоресурсів і природокористування України |
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
| Нагороди |
  |
Сергій Іванович Чеботар (нар. 9 вересня 1952) — український політик. З 5 березня 2014 року по 13 травня 2015 року — заступник Міністра внутрішніх справ України — керівник апарату.[1]
Освіта[ред. | ред. код]
Освіта вища, у 1987 році закінчив Українську сільськогосподарську академію, у 2005 році — Академію праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України, отримав кваліфікацію економіста-організатора сільськогосподарського виробництва та юриста.
Кандидат економічних наук, професор. Має більше 30 наукових і методичних праць.
Трудова діяльність[ред. | ред. код]
З 1987 по 1993 рік Сергій Чеботар працював на різних керівних посадах в органах виконавчої влади. У 1990-1993 рр. (по березень) очолював Гастрономторг (планово-адміністративний орган в системі торгівлі) Московського району міста Києва. 1991–1994 рр. — депутат Київської міськради та депутат Московської райради у м. Києві.
У 1993 році був відряджений до Посольства України в Республіці Польща, де працював на посадах радника з економічних питань, керівника торговельно-економічної місії у Посольстві України в Республіці Польща, тимчасово повіреного у справах України в Республіці Польща.
2000–2002 — радник Прем'єр-міністра України.
З 2001 року працював на керівних посадах в Адміністрації Президента України.
З 2007 року по березень 2010 р. — в Секретаріаті Кабінету Міністрів України (з 2008 року — на посаді заступника Міністра Кабінету Міністрів України — начальника управління з питань діяльності органів юстиції та правоохоронних органів).
На парламентських виборах 2012 року був № 125 у виборчому списку ВО «Батьківщина».[2]
З 2013 до 2014 р. — помічник-консультант народного депутата України.
Скандал з журналістами та звільнення[ред. | ред. код]
28 квітня на знімальну групу програми «Наші Гроші», яка здійснювала розслідування стосовно Чеботаря, було вчинено напад біля будинку доньки Чеботаря в селі Лісники Київської області. Нападники перекрили дорогу, залізли у автомобіль і викрали камеру та відереєстратор, завдавши оператору тілесних ушкоджень.[3][4]
Вже за кілька годин Сергій Чеботар на офіційному сайті МВС оприлюднив заяву, що він не має будинку у селі Лісники Київської області.[5] Проте журналісти «Наших грошей» з'ясували, що нападниками були зять Чеботря Олег Поліщук та його бізнес-патнер Сергій Гаврилко, а будинок належить саме дочці Чеботаря Оксані.[6] У лютому 2016 року з’ясувалося, що донька Чеботаря збудувала свій будинок на території колишньої вікової діброви площею 9,8 га, яку вчена рада Національного університету біоресурсів і природокористування віддала під елітну котеджну забудову.[7]
13 травня група народних депутатів, через скандал з Чеботарем, зареєструвала проект постанови про звільнення міністра МВС Арсена Авакова[8], а вже через кілька годин була оприлюднена заява Чеботаря про свою відставку[9].
18 травня депутат від БПП Ольга Червакова повідомила, що Обухівський райвідділ міліції порушив кримінальну справу за фактом «втручання в приватне життя» Варвари Чеботар, доньки Сергія Чеботаря. «Навіть за часів Януковича за викриття махінацій чиновників проти журналістів не порушували кримінальних справ», — зазначила Червакова на своїй сторінці у Фейсбук.[10]
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
За вагомий внесок у розвиток українсько-польських економічних відносин нагороджений польським орденом «Кавалерський Хрест — За заслуги» (1999 р.) та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2008 р.) за вагомий особистий внесок у розвиток української освіти і науки, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм.
Почесний професор Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Має ІІ ранг державного службовця.
Звинувачення у корупції[ред. | ред. код]
У листопаді 2014 року радник президента Петра Порошенка Микола Томенко заявив: «Практично в кожній області, де я зустрічаюсь з людьми, називається прізвище цієї людини, яка нібито забезпечує функціонування різноманітних корупційних схем» та пообіцяв направити відповідне звернення до Генеральної прокуратури.[11]
31 жовтня 2017 року був затриманий у справі про «рюкзаки Авакова».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У керівному складі МВС відбулися зміни (ОНОВЛЕНО)
- ↑ Чеботар Сергій Іванович. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
- ↑ Документи на маєток, біля якого напали на НГ. Донька Чеботаря. (2015.05.05). Архів оригіналу за 22 травня 2020.
- ↑ Помилка Чеботаря.
- ↑ Чеботар розказує, що не має будинку в Лісниках, Українська Правда
- ↑ Журналісти самі знайшли, хто напав на них біля дачі Чоботаря, Українська Правда
- ↑ Донька Чеботаря побудувала будинок на землі університету, в якому працювала, 5 лютого 2016, Українська Правда
- ↑ У Раді готуються звільняти Авакова через скандал із Чеботарем. Українська правда. Архів оригіналу за 14 травня 2015.
- ↑ Заява Сергія Чеботаря. Міністерство внутрішніх справ України. Архів оригіналу за 13 травня 2015.
- ↑ Донька Чеботаря поскаржилася на журналістів. Їх викликають на допити, Українська Правда
- ↑ Томенко хоче перевірити заступника Авакова на корупцію, Українська Правда
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 9 вересня
- Народились 1952
- Випускники Української сільськогосподарської академії
- Кандидати економічних наук
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Заслужені економісти України
- Науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України
- Кандидати економічних наук України
- Депутати Київської міської ради
- Політики України
- Кавалери ордена «За заслуги перед Польщею»
- Помічники народних депутатів України
- Заступники Міністра внутрішніх справ України