Чекаючи на Ґодо (п'єса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чекаючи на Ґодо
A student production of "Waiting for Godot".jpg
Оригінал En attendant Godot, Waiting for Godot
Жанр п'єса-абсурд
Автор Семюел Беккет
Мова французька, англійська
Написаний 29 січня 1949
Переклад 1972 (Бойчук),
1993 (Діброва)

Чекаючи на Ґодо (з англ. Waiting for Godot) - п'єса-абсурд ірландця Семюеля Беккета, в якому два персонажі - Володимир та Естраґон — нескінченно і даремно чекають когось на ім'я Ґодо. Відсутність Ґодо, так само як і багато інших аспектів гри, призвели до появи різних інтерпретацій від часу прем'єри. Її було визнано "найвизначнішою англомовною п'єсою 20-го століття ". Waiting for Godot - це англомовний переклад Беккета його власної оригінальної французької п'єси En attendant Godot і має підзаголовок (тільки в англомовній версії) "трагікомедія у двох діях ". Оригінальний текст французькою мовою було створено в період з 9 жовтня 1948 року по 29 січня 1949. Прем'єра відбулася 5 січня 1953 року в Théâtre de Babylone, Париж. Режисером був Роджер Блін, який також виконав роль Поззо.[1]

Українські переклади[ред.ред. код]

Як відомо п'єсу було написано французькою, після чого автор переклав її англійською. Тому існує два переклади п'єси українською. Перший здійснив Богдан Бойчук. Його переклад із англійської мови вийшов друком 1972 року у видавництві «Сучасність».[2] Переклад із французької версії виконав Володимир Діброва; оскільки цей текст був доступніший в Україні, то місцеві театри використовують саме його.[3] Водночас, переклад Бойчука місцями є точнішим, аніж переклад Діброви.[4]

Значення імен персонажів[ред.ред. код]

  • Ґодо (Godot) — слово складається з основи «God-» (англійською: Бог) та приставки «-ot» (пом'якшувальний суфікс у французькій мові).
  • Естраґон (Estragon) — вид полину з великою кількістю ефірних олій, який вживають як гостру приправу для збудження апетиту.
  • Володимир[5] або Владімір[6] (Vladimir) — слов'янське ім'я зі значенням «володар світу».
  • Щасливий[5] або Лакі[6] (Lucky) — «той, кому сприяє доля», одна з найпоширеніших собачих кличок в англомовному світі.
  • Поззо[5] або Поццо[6] (Pozzo) — італійське слово, що означає «унітаз».

Прізвиська головних персонажів Діді (Didi) та Ґоґо (Gogo) також мають значення. «Dis-dis» французькою означає «кажи-кажи», а «go-go» англійською «іди-іди».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Переклад з англомовної версії Вікіпедії
  2. «Чекаючи на Ґодо» в перекладі Богдана Бойчука
  3. «Чекаючи на Ґодо» на n.kurbas.lviv.ua
  4. Проект «Годо х 2». Читання і обговорення двох перекладів п'єси «Чекаючи на Годо»
  5. а б в Відповідно до перекладу Бойчука.
  6. а б в Відповідно до перекладу Діброви.

Посилання[ред.ред. код]