Чемпіонат Європи з футболу серед молодіжних команд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кубок, який вручається переможцю Чемпіонату Європы з футболу серед молодіжних команд

Чемпіонат Європи з футболу серед молодіжних команд — (Молодіжний чемпіонат Європи з футболу; англ. European Under-21 Football Championship) — міжнародне футбольне змагання серед молодіжних національних футбольних збірних Європи. Чемпіонат Європи проводиться керуючим органом європейського футболу УЄФА, і брати участь в ньому можуть молодіжні (не старші 21 року) чоловічі футбольні національні збірні всіх країн-членів УЄФА. Фінальна стадія турніру проводиться раз на 2 роки.

Перший чемпіонат Європи серед молодіжних команд був проведений у 1972 році, першими володарями трофею стали футболісти збірної Чехословаччини. До 1978 року віковий ценз футболістів, які мали право брати участь в чемпіонаті, становив 23 роки, після 1978 року в регламенті турніру з'явилося уточнення, яке говорить про те, що на момент проведення першого матчу відбіркового циклу чемпіонату, футболістові збірної не повинно бути більше 21 року. До проведення же фінальних матчів турніру деяким футболістам виповнюється 22, а іноді і 23 роки.

За час проведення регламент змагальної частини турніру багаторазово змінювався. Спочатку організатори змагань віддали перевагу поєднанню кругової і «олімпійської» систем розіграшу, в групах виявлялися вісім найсильніших команд, які потім виявляли найсильнішого в двохматчевих поєдинках. При цьому фінал так само складався з ігор вдома і в гостях. Дана система розіграшу проіснувала до 1994 року, коли УЄФА прийняла рішення про проведення фінального турніру в рамках однієї країни - господині турніру. У 1998 році з метою підвищення статусу та видовищності турніру УЄФА скоригувала форму розіграшу, збільшивши кількість учасників заключних матчів з чотирьох до восьми. З 2000 року у фінальній стадії турніру стали проводитися матчі в рамках 2-х груп по 4 команди в кожній з подальшим виходом двох найкращих у фінал. З 1992 року молодіжні першості Європи одночасно стали відбірковими турнірами до чергового Олімпійському футбольного турніру, в тих випадках, коли цикл закінчується в рік проведення чергових Олімпійських ігор. У 2006 році УЄФА прийняла рішення розвести по термінах змагання молодіжних збірних з «дорослою» першістю континенту, один раз змінивши інтервал між фінальними стадіями турніру з 2 до 1 року.

За час проведення турніру найбільших успіхів у ньому домоглася збірна Італії, ставши найкращими в Європі 5 разів, тричі успіх святкували Радянські футболісти, по два рази трофей діставався Іспанії, Англії, Чехії (Чехословаччини) і Голландії (виграла два останні розіграші).

Десятки футболістів, які брали участь у молодіжному чемпіонаті, згодом стали гравцями своїх національних збірних, і виросли в видатних футболістів. Найвідоміші з них: італійці Д. Баджо, Деметріо Альбертіні, Франческо Тольдо, Фабіо Каннаваро, Крістіан Пануччі, Алессандро Неста, Франческо Тотті, Крістіан Абб'яті, Дженнаро Гаттузо, Андреа Пірло, Альберто Джилардіно, французи Лоран Блан, Ерік Кантона, Жан-Ален Бумсонг, Сідней Гову, іспанці Гуті, Хуан Карлос Валерон, чех Мирослав Гайдушек, югослав Драган Стойкович, радянські футболісти Давид Кіпіані, Валерій Газзаєв, Андрій Канчельскіс, Ігор Шалімов, Коливанов та інші.

Переможці та призери[ред.ред. код]

Рік Місце проведення Фінал Матч за третє місце Найкращий гравець
Переможець Рахунок 2 місце 3 місце Рахунок 4 місце
1972 Чехословаччина
Чехословаччина
3 - 1
2 - 2
СРСР
СРСР
Греція
Греція
Болгарія
Болгарія
1974 Угорщина
Угорщина
4 - 0
2 - 3
НДР
НДР
СРСР
СРСР
Польща
Польща
1976 СРСР
СРСР
2 - 1
1 - 1
Угорщина
Угорщина
Нідерланди
Нідерланди
Югославія
Югославія
1978 Югославія
Югославія
4 - 4
1 - 0
НДР
НДР
Англія
Англія
Болгарія
Болгарія
Югославія
Вахід Халілходжич
1980 СРСР
СРСР
1 - 0
0 - 0
НДР
НДР
Югославія
Югославія
Англія
Англія
СРСР
Анатолій Дем'яненко
1982 Англія
Англія
3 - 1
2 - 3
ФРН
ФРН
Шотландія
Шотландія
СРСР
СРСР
ФРН
Руді Феллер
1984 Англія
Англія
2 - 0
0 - 1
Іспанія
Іспанія
Італія
Італія
Югославія
Югославія
Англія
Марк Хейтлі
1986 Іспанія
Іспанія
2 - 1
1 - 2
пен. 3 - 0
Італія
Італія
Угорщина
Угорщина
Англія
Англія
Іспанія
Мануель Санчис
1988 Франція
Франція
3 - 0
0 - 0
Греція
Греція
Англія
Англія
Нідерланди
Нідерланди
Франція
Лоран Блан
1990 СРСР
СРСР
3 - 1
4 - 2
Югославія
Югославія
Швеція
Швеція
Італія
Італія
Югославія
Давор Шукер
1992 Італія
Італія
2 - 1 д.ч. Швеція
Швеція
Іспанія
Іспанія
2 - 1 Шотландія
Шотландія
Італія
Ренато Бузо
1994 Франція Італія
Італія
1 - 0 д.ч. Португалія
Португалія
Іспанія
Іспанія
2 - 1 Франція
Франція
Португалія
Луїш Фігу
1996 Іспанія Італія
Італія
1 - 1
пен. 4 - 2
Іспанія
Іспанія
Франція
Франція
1 - 0 Шотландія
Шотландія
Італія
Фабіо Каннаваро
1998 Румунія Іспанія
Іспанія
1 - 0 Греція
Греція
Норвегія
Норвегія
2 - 0 Нідерланди
Нідерланди
Іспанія
Франсеск Арнау
2000 Словаччина Італія
Італія
2 - 1 Чехія
Чехія
Іспанія
Іспанія
1 - 0 Словаччина
Словаччина
Італія
Андреа Пірло
2002 Швейцарія Чехія
Чехія
0 - 0
пен. 3 - 1
Франція
Франція
Італія
Італія
Швейцарія
Швейцарія
Чехія
Петер Чех
2004 Німеччина Італія
Італія
3 - 0 Сербія і Чорногорія
Сербія і Чорногорія
Португалія
Португалія
3 - 2 д.ч. Швеція
Швеція
Італія
Альберто Джилардіно
2006 Португалія Нідерланди
Нідерланди
3 - 0 Україна
Україна
Франція
Франція
Сербія
Сербія
Нідерланди
Клас-Ян Хунтелар
2007 Нідерланди Нідерланди
Нідерланди
4 - 1 Сербія
Сербія
Англія
Англія
Бельгія
Бельгія
Нідерланди
Ройстон Дренте
2009 Швеція Німеччина
Німеччина
4 - 0 Англія
Англія
Швеція
Швеція
Італія
Італія
Швеція
Маркус Берг
2011 Данія Іспанія
Іспанія
2 - 0 Швейцарія
Швейцарія
Білорусь
Білорусь
1 - 0 Чехія
Чехія
Іспанія
Адріан Лопес
2013 Ізраїль Іспанія
Іспанія
4 - 2 Італія
Італія
Іспанія
Іско
2015 Чеська Республіка

Посилання[ред.ред. код]